КАФКА І ЖІНКИ

Серед численних комплексів Кафки — комплекс перед жінками. Він мріяв створити сім'ю й виховувати дітей. Проте так і не зміг зв'я­зати свою долю з жодною із жінок, які любили й жаліли його. Так, із першою своєю нареченою Феліцею Бауер (Кафка зустрівся з нею у 1912 році) він двічі був заручений і двічі ці заручини розривав. «Го­ловним, що утримало мене, були міркування щодо моєї літературної праці, я думав, що шлюб їй завадить»,— говорив він. Не здійснився проект шлюбу і з Юлією Вохрицек, дочкою шевця і синагогального служки з передмістя Праги, це було у 1919 році. Згодом Кафка по­кохав чеську журналістку Мілену Єсенську, але й з нею не потала­нило побратися: Мілена не знайшла в собі мужності залишити свого чоловіка. Наприкінці життя, коли Кафка був уже приречений, його самовіддано покохала ще одна жінка — Дора Дімант, проте й вона не стала дружиною письменника. Офіційному шлюбу завадив батько Дори, для якого Кафка не був достатньо побожним євреєм.

«Ви запитуєте, чому Франц так боїться кохання,— писала М. Єсенська Максу Броду,— я думаю, справа не в цьому. Для нього життя взагалі — щось зовсім інше, ніж для звичайних людей, і пе­редусім гроші, біржа, валютний банк, друкарська машинка для ньо­го цілком містичні речі... Для нього служба... щось настільки ж за­гадкове й дивне, як локомотив для дитини... Він абсолютно не здатен збрехати, не здатен напитися. У нього ніде немає притулку і приста­новища. Він як голий серед одягнених... Франц не вміє жити. Франц не здатний жити».

Серед численних комплексів Кафки — комплекс перед жінками. Він мріяв створити сім'ю й виховувати дітей. Проте так і не зміг зв'я­зати свою долю з жодною із жінок, які любили й жаліли його. Так, із першою своєю нареченою Феліцею Бауер (Кафка зустрівся з нею у 1912 році) він двічі був заручений і двічі ці заручини розривав. «Го­ловним, що утримало мене, були міркування щодо моєї літературної праці, я думав, що шлюб їй завадить»,— говорив він. Не здійснився проект шлюбу і з Юлією Вохрицек, дочкою шевця і синагогального служки з передмістя Праги, це було у 1919 році. Згодом Кафка по­кохав чеську журналістку Мілену Єсенську, але й з нею не потала­нило побратися: Мілена не знайшла в собі мужності залишити свого чоловіка. Наприкінці життя, коли Кафка був уже приречений, його самовіддано покохала ще одна жінка — Дора Дімант, проте й вона не стала дружиною письменника. Офіційному шлюбу завадив батько Дори, для якого Кафка не був достатньо побожним євреєм.

«Ви запитуєте, чому Франц так боїться кохання,— писала М. Єсенська Максу Броду,— я думаю, справа не в цьому. Для нього життя взагалі — щось зовсім інше, ніж для звичайних людей, і пе­редусім гроші, біржа, валютний банк, друкарська машинка для ньо­го цілком містичні речі... Для нього служба... щось настільки ж за­гадкове й дивне, як локомотив для дитини... Він абсолютно не здатен збрехати, не здатен напитися. У нього ніде немає притулку і приста­новища. Він як голий серед одягнених... Франц не вміє жити. Франц не здатний жити».