Тема: Доба Мейдзі в Японії

Доба Мейдзі в Японії

Мета: сформувати в учнів уявлення про Японію в другій половині ХІХ ст.; проаналізувати причини й наслідки реформ у Японії в другій половині ХІХ ст.; розглянути причини доби Мейдзі; охарактеризувати особливості розвитку японської економіки; порівняти процеси модернізації Японії та Росії; розвивати в учнів уміння оцінювати діяльність імператора Муцухіто; висловлювати власну думку щодо мілітаризації держави.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта світу, роздавальний матеріал.

Основні поняття: сегун, імператор, самураї, синтоїзм, революція Мейдзі, доба Мейдзі.

Основні дати та події: 1853 р. — «відкриття» Японії для іноземних держав, 1867—1868 рр. — ліквідація влади сегуна та відновлення влади імператора, 1868—1912 рр. — «освічене правління» — доба Мейдзі, 1889 р. — прийняття Конституції, 1876—1894 рр. — окупація Кореї, 1894—1895 рр. — війна з Китаєм.

Історичні постаті: М. К. Перрі, імператор Муцухіто.

Очікувані результати: учні навчаться: показувати на карті територію Японії, події, пов’язані з розширенням Японської імперії та війни; тлумачити, співвідносити та застосовувати поняття й терміни; характеризувати особливості розвитку японської економіки; проаналізувати причини і наслідки реформ у Японії в другій половині ХІХ ст.; визначати причини доби Мейдзі; давати оцінку діяльності імператора Муцухіто; висловлювати власну думку про мілітаризацію держави.

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Історична розминка

Перевір себе

1.Назвати найбільш вражаючі фактори розвитку економіки США кінця 19 ст.

2. Визначити особливості політичного життя.

3. Визначити напрямки зовнішньої політики

4.Визначити проблеми суспільства

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

  • Перегляд відеоролика
  • Про яку країну сьогодні йтиме мова?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

1. Революція Мейдзі в Японії

2. Реставрація Мейдзі. Реформування економічного та суспільно-політичного життя

3. Економічне зростання країни

Проблемне запитання

Чому Японія так швидко стала однією з провідних країн світу?

  • Прогнозована діяльність

Робота з документом

Учитель пропонує учням прочитати документ і відповісти на питання.

Текст 1. І. А. Гончарова «Фрегат «Паллада»». Японія 1853 р.

«Іноземцям здається, що в разі, якщо вдасться досягти поступок з боку уряду Японії, з японським народом не буде великих клопотів. Він відчуває сильну потребу у розвитку. Порядні люди, особливо серед перекладачів, що спілкувалися з європейцями,

нудьгують через відсутність розумового та етичного життя. Нижчий клас теж із заздрістю і здивуванням розглядає наші судна, людей, просить у нас вина, п’є жадібно горілку, хапає кинутий шматок хліба, з дитячою цікавістю вдивляється у дрібниці, ловить на

льоту у своїх човнах якусь ганчірку, ховає... Та й вищий клас, здається, обтяжений відчуженням від світу і своїм сонним, безплідним життям... Варто лише кинути заклик — і японці натовпом вирвуться з воріт своєї в’язниці...»

Запитання

1. Визначте характерні ознаки життя Японії.

2. Що вважає автор в’язницею для японців?

1. Революція Мейдзі в Японії.

  • Випереджальне завдання «Особливості Японії в середині ХІХ ст.»

Під час розповіді вчителя запишіть до таблиці характеристики особливостей Японії одним реченням.

Зразок відповіді

 

Поняття

Характеристика

Імператор

Очолював державу, але не мав влади, був релігійним символом

Сегун

Мав владу, але не мав релігійного авторитету

Політика

Відсутність єдиного центру влади

Економіка

Розвиток торгівлі та мореплавства

Суспільство

Общинність, схильність до об’єднання, групових дій

Релігія

Синтоїзм — національна релігія

Державність

Самостійність князів

Ізоляціонізм

Закриття країни від іноземців

Розповідь учителя

На початку ХVІІ ст. владу в Японії захопив сегун Токугава Ієясу (сегун — найвища військова посада в домодерній Японії, голова самурайського уряду). Він відсторонив від влади імператора (проте не стратив його) і поселив його із сім’єю в місті Кіото. Так завершився період феодальної роздробленості, у країні запанував період сегунату, коли імператор мав владу, але не правив, а сегун правив, але не мав влади. Практично імператор став релігійним символом країни.

Японія мала розвинуту для того часу економіку, але після прийняття рішення про «закриття країни», зв’язки із зовнішнім світом припинилися. Лише голландці отримали право торгувати з японськими купцями, але тільки в порту Нагасакі.

Ізоляція країни від зовнішнього світу була здійснена з метою збереження давніх традицій. Християнство, яке поширювалося в Японії, було заборонено, а храми знищені. Практично державною релігією став синтоїзм.

Японія розташовувалася повз торговельних шляхів, і політика ізоляціонізму не дозволяла розвиватися міжнародним зв’язкам. Проте США почали виявляти свій інтерес до країни. Конгрес США в 1845 р. надав повноваження президенту для встановлення дипломатичних зв’язків, однак Японія відповіла відмовою. Тоді США спрямували військовий флот для підкріплення свого звернення. У 1853 р. командор М. К. Перрі, який очолював американську ескадру, вручив офіційного листа від президента США з вимогою відкрити країну.

Наступного року дев’ять американських бойових кораблів прибули до Японії за відповіддю, і сегун був змушений підписати японо-американський договір про відкриття американського консульства та дозвіл торгівлі в портах Сімода і Хокадате. Невдовзі аналогічні договори були підписані з Великою Британією, Голландією, Францією. У 1855 р. російський адмірал Путятін також уклав російсько-японський договір.

 

Після «відкриття» Японії іноземними державами до країни почали масово ввозити американські та європейські фабричні товари, які підірвали японське мануфактурне і ремісниче виробництво, а також селянську домашню промисловість. В Японії почав зростати рух, учасники якого вимагали вигнати іноземців з країни. Цим скористалися прихильники відновлення влади імператора. У результаті сьогун з роду Токугава був усунений від влади. Частина великих феодалів (князів) виступили з військами на підтримку молодого імператора Муцухіто.

У 1868 р. війська імператора розгромили війська сегуна та вступили до сегунської столиці Токіо (Едо). Так, імператор об’єднав світську й духовну влади. Боротьба тривала до наступного 1869 р., доки не була захоплена остання фортеця сегуна на о. Хоккайдо.

Роки перебування при владі імператора Муцухіто дістали назву Мейдзі, що означає «освічене правління». В Японії настав час змін.

  • Вправа «Хронос»

Використовуючи хронологічну таблицю: Визначити основні події, які привели до ліквідації влади сегуна та встановлення влади імператора.

  • До середини ХІХ ст. — правління сегунів.
  • 1853 р. — ультиматум американської ескадри під проводом командора Перрі — відкриття Японії для іноземних держав.
  • 60-ті рр. ХІХ ст. — селянські та міські повстання, зростання опозиції сегуну.
  • 1862 р. — початок руху «Шанування імператора, вигнання варварів», спрямований проти іноземців та за відновлення влади імператора.
  • 1867—1868 рр. — реставрація Мейдзі — ліквідація влади сегуна та відновлення влади імператора.
  • січень 1868 р. — розгром військ сегуна та створення імператорського уряду.
  • 1869 р. — падіння останньої фортеці сегуна на о. Хоккайдо.
  • Робота з документом «П’ятистатейна присяга»

Завдання: Ознайомитись з документом, розкрити зміст поняття «Доба Мейдзі»

Основні принципи реставрації Мейдзі були проголошені у П’ятистатейній присязі. Вона була проголошена 6 квітня 1868 р. в Імператорському палаці членами Імператорського уряду, аристократами, великими феодалами, військовими та цивільними чиновниками в присутності Імператора Мейдзі. Сам офіційний документ був записаний у вигляді присяги японським божествам Неба і Землі. Основні положення документа були такими:

1. Ми будемо широко скликати ради і управлятимемо державними справами, керуючись громадською думкою.

2. І низи, і верхи будуть одностайними і завзято розроблятимуть державний курс.

3. Усі прості люди, разом із військовими і цивільними чиновниками здійснюватимуть свої задуми, не відчуваючи невдоволення.

4. Ми знищимо погані звичаї минулого і спиратимемося на справедливий шлях Неба і Землі.

5. Ми зберемо знання з усього світу і міцно розбудуємо основи Імператорської держави.

  • Словникова робота

Що, на вашу думку, означає поняття «Доба Мейдзі».

Доба Мейдзі (1868—1912 рр.) — «освічене правління» — період правління імператора Муцухіто.

  • Розповідь учителя

Перехід влади до імператора Муцухіто та суттєві зміни під час його правління, яке дістало назву «реставрація Мейдзі», спричинили суттєві зміни в житті Японії. Імператор Муцухіто рішуче вдався до реформ у країні з використанням досвіду Європи. У японському суспільстві почалися радикальні зміни (соціальні, політичні та економічні). Відбулася швидка модернізація країни на основі застосування іноземного досвіду з урахуванням національних традицій, було створено потужний промисловий потенціал із необхідними для цього нововведеннями в політичних інститутах, правових нормах тощо.

  • Робота в групах «Реставрація Мейдзі. Реформування економічного та суспільно-політичного життя»

1 група: Адміністративна реформа

У 1871 р. відбулася адміністративна реформа, яка ліквідувала поділ Японії на князівства. Територія країни була поділена на префектури, які очолювали імператорські чиновники. Одночасно були внесені зміни в структуру уряду. Імператорський двір було перенесено з Кіото до столиці сегуна місто Едо. Нова столиця дістала назву Токіо.

2 група Військова реформа

Військова реформа розпочалася у 1873 р. — була запроваджена загальна військова повинність (звільнялися від служби голови сімей та їхні спадкоємці, урядовці, студенти, а також особи, які сплатили відкуп у 270 єн). Була створена імператорська гвардія, відбулися зміни в системі управління армією, почалося переозброєння з використанням новітніх зразків зброї. Також були створені загони поліції, які невдовзі підпорядковувалися новоствореному Міністерству внутрішніх справ.

3 група Земельна реформа

Відбулися зміни і в житті селян. У 1873 р. розпочалася земельно-податкова реформа — земля стала предметом купівлі-продажу, а отримали землю ті, хто її обробляв. Натуральний оброк, який виплачували як податок, був замінений трьохвідсотковим податком від вартості землі. Але у зв’язку з високою вартістю землі не всі селяни могли виплачувати навіть такий податок і багато з них розорилися. Проте на селі були започатковані товарно-грошові відносини, почалося майнове розшарування населення.

4 група Фінансова та податкова реформа

Проводилися зміни і у фінансовій системі — була запроваджена єдина грошова одиниця — єна. Судова реформа привела до запровадження судочинства на європейський зразок, почалися процеси перегляду законодавства.

 

5 група Освітня та релігійна реформа

Кардинальні зміни відбулися в освіті. Була оголошена обов’язковою початкова освіта, з’явилися заклади, де дівчата й хлопці навчалися разом. У 1877 р. відкрився Токійський університет, у провінціях почали створюватися педагогічні вищі заклади. Жінки отримали доступ до вищої освіти.

Було припинено переслідування християн та на державному рівні запроваджена віротерпимість.

  • Розповідь вчителя:

Зміни політичної системи започаткувала Конституція, яка була прийнята в 1889 р. За її основу взяли конституції Пруссії. Відповідно до Конституції Японія стала конституційно-монархічною державою, у якій влада імператора була практично необмеженою. Уся виконавча влада зосереджувалася в руках імператора. Імператор мав величезний вплив і на законодавчий орган — парламент, який складався з двох палат — палати перів (до якої призначав імператор) і палати представників (обирали депутатів чоловіки віком від 25 років, які сплачували високий податок 10 єн на рік). Крім того, Конституція Японії проголошувала демократичні права і свободи.

  • Робота з документом «Конституція Японії 1889 року»

Конституція Японії 1889 р.

Робота з документом

Підручник ст. 183

Текст 3. Конституція Японії 1889 р.

«Розділ I. Про імператора

1. Японська імперія управляється єдиною на всі часи імператорською династією...

3. Персона імператора священна і недоторканна.

4. Імператор — глава держави, він володіє верховною владою і здійснює її відповідно до ухвал чинної конституції.

5. Імператор здійснює законодавчу владу у згоді з імперським парламентом...

Розділ II. Про права та обов’язки підданих.

19. Будь-який японський підданий має однаковий доступ до цивільних і військових посад і до будь-якої іншої публічної служби...

22. Японським підданим надається в установлених законом межах свобода вибору і зміни місце проживання.

23. Ніхто з японських підданих не підлягає арешту, ув’язненню, виклику на допит або покарання інакше як згідно із законами...

27. Власність кожного японського підданого недоторканна. Вилучення, необхідні на користь суспільної користі, визначаються законом...

29. Японські піддані користуються в установлених законом межах свободою слова, друку, зборів і союзів...

Розділ III. Про імперський парламент

33. Імперський парламент складається з двох палат: палати перів і палати депутатів.

34. Палата перів відповідно до указу про палату перів складається з членів імператорської родини, з носіїв дворянських титулів та осіб, призначених до неї імператором...

37. Жоден закон не може бути виданий без схвалення імперського парламенту.

Запитання

1. Назвіть органи законодавчої влади.

2. Хто володів виконавчою владою?

3. Назвіть демократичні права жителів Японії

Розповідь учителя «Економічне зростання країни»

Реформи доби Мейдзі суттєво змінили Японію. Особливо це позначилося на економіці. У 70-х рр. ХІХ ст. починає формуватися загальнояпонський ринок, у 80-х рр. відбувається промислова революція, а в 90-ті рр. — значне промислове піднесення.

У ці роки суттєво збільшується товарообіг сільгосппродукції, за 20 років було побудовано понад 1200 підприємств. Особливістю розвитку японської промисловості стала участь держави у формуванні промисловості. Уряд створював підприємства, вкладав кошти в розвиток металургійних, воєнних та інших підприємств, а потім доволі дешево продавав або передавав їх в оренду приватним особам. Ще однією особливістю розвитку економіки Японії наприкінці ХІХ ст. стали дзайбацу — торговці, які мали капітал ще в дореформений період. Найвідомішими були Міцуї, Міцубісі, Фурукава, Ясуда. Поступово цей термін почав означати монопольні фінансово-промислові групи. Також японська промисловість відрізнялася від інших суспільно-промисловими відносинами — суспільні відносини переносилися на виробництво. Синтоїзм та буддизм, які були поширені в Японії, передбачають шанобливе ставлення до старших, до керівників, тому промислові відносини, які формувалися, враховували саме ці особливості.

Проте, незважаючи на бурхливе зростання виробництва та реформування економіки, Японія суттєво відставала від розвинутих європейських держав. Але вона вже ставала незалежною від інших держав і почала переходити до політики колоніальної експансії.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Учитель пропонує учням відповісти на проблемні питання уроку, використовуючи метод «Прес».

— Яким чином Японія перетворилася на велику колоніальну державу.

• Я вважаю, що...

• Тому що...

• Наприклад...

• Таким чином...

V. Підсумки уроку

Вибіркова перевірка виконання завдань, аналіз типових помилок.

VІ. Домашнє завдання

1, § 27.

 

 

Категорія: Конспекти уроків із всесвітньої історії | Додав: uthitel (03.02.2018)
Переглядів: 702 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]