Тема : Національно - визвольні повстання українського народу 20 – 30-х років XVII ст.

Мета : розглянути причини, хід та значення національно – визвольних повстань українського народу 20 -30- х років XVII ст. ; удосконалювати навички учнів працювати з історичною картою (атласом), як джерелом знань; формувати вміння логічно мислити, висловлювати свою думку про історичні факти та події, розвивати пізнавальну активність; виховувати в школярів повагу до історичного минулого України, традицій боротьби за національне визволення.

Тип уроку : урок - пошук.

Обладнання : підручник, атласи, дидактичні папки «Сьогодні на уроці», « Історична скарбниця», «Історична консультація», шаблони хронологічних таблиць.

Основні терміни та поняття : Куруківська угода, Переяславська угода., «Ординація війська Запорозького». «Золотий спокій»

Хід уроку:

1. Організація навчальної діяльності.
2. Перевірка домашнього завдання. (ознайомлення з питаннями)

Розпочне наш урок гра « Колесо історії», яке покотить нас стежками козацької слави.

Гра «Колесо історії»

(один учень працює біля дошки, виконуючи завдання « Відновити зв'язок між подіями і датами «доби героїчних походів» козаків. )

1. Коли вперше в історичних документах з’явились згадки про козаків ?
2. Що означає слово «козак» ?
3. Де і коли збудовано фортецю, що вважається першою відомою Січчю?
4. Запорожці казали, що Січ – їхня мати. А кого вони вважали своїм «батьком»
5. Чим була Запорозька Січ за своїм устроєм?
6. Гра « Тайнопис» - привал

Розшифрувати 2 слова і дати їм визначення :

Клейноди - Нилейдок Гетьман - Таньмег

7. Коли було створено реєстрове козацьке військо і чому воно так називалось?
8. Яке козацьке повстання відбулося в 1591 – 1593 році?
9. Знайдіть зайве слово, поясніть свій вибір.

К. Косинський, С. Жолкевський (польний гетьман) Матвій Шаула, С. Наливайко.

10. Які часи в історії козаччини називають «добою героїчних походів» ?
11. Перевірка завдання, виконаного на дошці.
12. Назвіть найзухваліші походи і аргументуйте свою думку.
13. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу рятівника християнської цивілізації?
14. Лаконічно, використовуючи числівники по – перше, по – друге і т. д. ,

охарактеризуйте діяльність гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного.

3. Етап орієнтації

• Пізнавальна хвилина «Запорозькі козаки очима європейців»

Зробимо перепочинок і у нас зараз «Пізнавальна хвилинка»

Посол австрійського імператора Еріх Лясота (1594 р.)

« … не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відчайдушних людей, які з молодих років вправляються в бойовому мистецтві і знають ворога…»

Англійський історик Кнолленз (1603 р.)

«… це загартована і відважна порода людей, яка вважає почесним жити тільки за рахунок ворога та яка над усе в житті цінує бойового коня і спис….»

Французький історик де Бартенон (1608 р.)

« Ці люди виросли в труді, як скіфи; загартовані всілякими злигоднями, як гуни; здатні до війни, як готи, засмаглі на сонці, як індійці; і жорстокі, як сармати леви у переслідуванні ворога, схожі на турків у підступності, подібні до скіфів у люті, вони християни за своєю вірою…»

- Про що свідчили висловлювання цих європейців ?

Як бачимо, козаки, як представники українсько народу, були важливою силою на політичній арені світу. Не раз вони рятували з біди і польський уряд.

- Як же польські правителі платили козакам за їхні звитяжні справи?

- Відкрийте робочі зошити, знайдіть уривок із книги Г.- Л. де Боплана «Опис України» .

- Ознайомимось з ним і скажемо, як наведений документ характеризує становище українського населення у складі Речі Посполитої?

• Якими документами було узаконено кріпацьке становище селян? ( 1557 р – «Устав» 1529 р. 1566 р. 1588 р. )

- Яких ще утисків зазнавали українці, крім економічного і соціального гніту ?

4. Етап визначення мети.

- Судячи про ріст несправедливого ставлення Речі Посполитої до українського народу, якої реакції слід було чекати від козаків і селян, які в принципі, вже усвідомили свою силу у 20 – 30 роках XVII ст.? (повстання)

- Дійсно , як казав великий гетьман Б. Хмельницький: «Поляк і спокій на Русі разом існувати не можуть»

- Які прикметники ми додамо до слова «повстання», враховуючи мету повстанців визволити українську націю від іноземного поневолення?

- Отже, сформулюємо тему нашого уроку.

- Що ви чекаєте від цього уроку? Про що б хотіли дізнатись?

- Що дасть вам вивчення цієї теми?

5. Етап проектування.

• з ходом повстання нам допоможуть історики – документалісти, які мали випереджальні завдання. Нас чекає робота в мікро групах, робота зі схемами та хронологічними таблицями. В кінці уроку ми дамо відповідь на питання : В чому значення національно – визвольного руху 20 – 30 рр. 17 ст.

6. Етап організації і виконання плану роботи.

• • • Вступне слово

« Полуденне сонце розпікало землю. Годі було шукати десь прохолоду : все зморено принишкло і бій ущух. Ксьондз Окольський, учасник карального походу польської армії, аби якось перебути час, розташувався серед розкішних трав на пагорбі, з якого найкраще було видно козацький табір. «Дивний край і дивні в ньому люди, -подумав, перегортаючи сторінки свого щоденника. – А втім….» переглянув один із записів : « І пани карали своїх свавільних підданих, одних позбавляли життя, інших – маєтностей» - свідчив він про події в Україні. Козаки прагли волі, для короля ж козацька воля – свавілля. З козаків польські сенатори тільки глузували, що вони частка тіла Польщі, але така маленька, як волосся або нігті, що доки вони невеликі – їх доглядають, а як відростуть, то їх підрізають.

• Симона Окольського стосувалось подій козацького повстання 1637 – 1638 рр. Проте то був не єдиний козацький виступ. Україною прокотилася хвиля повстань. Найпотужнішими з –поміж них були повстання, очолювані Марком Жмайлом, Тарасом Федоровичем (Трясилом), Іваном Сулимою, Павлом Павлюком, Яковом Острянином, Дмитром Гунею. Уряд Речі Посполитої розпочав підготовку до чергового карального походу проти козаків. У вересні 1625 р. великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський з 30 – тис. військом вирушив із Бара

на Подніпров'я . Проти цього загону виступили козаки на чолі з Марком Жмайлом – козацьким гетьманом. Запишемо до таблиць цю дату.

• Робота з картою

- Розгляньте карту атласу на ст..7 і дайте відповідь на запитання :

- Звідки вийшли козаки ? (Базавлуцька Січ)

- В якому місці відбулась вирішальна битва ( Курукове озеро).

• Історична довідка

Про перебіг цієї битви ми дізнаємось із історичної довідки.

Марко Жмайло спромігся згуртувати навколо себе 20 тис. козаків. Проте Конецпольський підступав до козацького табору і передав вимоги: зменшити реєстр до 3 тис. козаків, видати поводирів морських походів та спалити всі чайки . На ці вимоги козаки відповіли з обуренням :

- Краще скласти голови, ніж поступитися козацькими вольностями.

Битва розпочалась. Конецпольський наблизився до козацького табору і почав

атакувати. Та цей штурм дорого коштував ляхам, бо запорожці зустріли їх такою влучною стріляниною, від якої передні ряди зразу полягли, а решта кинулась тікати. Тоді коронний гетьман наказав обстріляти табір з великих гармат. І цей натиск козаки витримали. Проте надалі у повстанців не вистачало боєприпасів та провізії. Та, зрештою cправу вирішив не бій, а суперечності серед козаків. Заможна старшина скинула з гетьманства Жмайла і почала переговори з поляками.

• Робота з опорним конспектом «Куруківська угода»

25 жовтня 1625 року було укладено компромісну мирну Куруківську угоду, ознайомимось з її умовами.

1. Кількість реєстровців збільшилась до 6 тис. .
2. Старшина зобов’язувалась розпустити решту повстанців і надалі не допускати повстань.
3. Козакам заборонялось проводити самостійну політику щодо Криму і Туреччини, припинити всі військові походи.
4. Козакам заборонялось втручатись у релігійну боротьбу.
5. Платня козакам збільшилась до 60 тис.

• Бесіда за запитаннями.

- Як ви гадаєте, чиїм інтересам відповідала Куруківська угода? (козацькій верхівці)

- Спрогнозуйте реакцію на цю угоду основної маси козацтва . (не визнала, продовжила боротьбу)

• Робота з картою

Наступне повстання в 1630 році очолив гетьман нереєстрових козаків Тарас Федорович, який більше відомий під прізвиськом Трясило.

- Розгляньте карту атласу і скажіть, звідки вийшли повсталі?

- Які міста ними було захоплено ?

Повстання охопило Полтавщину, Київське Полісся й Запорожжя. Конецпольський направив військо під проводом Самійла Лаща на придушення повстання. Лащ був добре відомий українському люду своєю жорстокістю. На

Великдень Лащ напав на селище Лисянку. Нелюд наказав вирізати всіх, не шкодуючи жінок і дітей. Так він переходив від міста до міста, залишаючи за собою криваві річки. Ці чутки хутко розійшлись по Україні, селяни почали знищувати поляків і приєднуватись до повстанців.

- Де і коли відбулась вирішальна битва? (Переяслів , травень 1630 р.)

• Історична довідка

Про хід цієї битви ви довідаєтесь з історичної довідки.

Щодня протягом двох тижнів поляки атакували козацький табір. Але повстанці вдало відбивали ворога і переходили в атаку .Та чисельна перевага була на стороні поляків і Тарас Трясило вирішив діяти хитрістю. З цією метою гетьман послав у сусіднє село кілька сот добровольців, вони повинні були «наробити багато галасу», щоб поляки повірили у переміщення Війська Запорозького. Ці хитрощі подіяли. Конецпольський з багатотисячним авангардом кинувся на добровольців, Трясило тим часом розгромив польський табір і направив своє військо в тил полякам. Після цього бою від польського війська залишилась майже половина, і коронний Гетьман був змушений просити запорожців про угоду. І знову заможне козацтво усунуло від влади тепер уже Трясила і пішло на укладання угоди з козаками.

• Емоційна хвилина

Цей бій було названо «Тарасовою ніччю».

(читання уривка з поеми «Тарасова ніч» Т. Г. Шевченка

• Робота з опорним конспектом « Переяславська угода»

29 травня 1530 р. було укладено Переяславську угоду.

1. Реєстр збільшився до 8 тис. козаків.
2. Зберігались привілеї козацької старшини.
3. Решта повинна повернутись у підданство до панів.
4. Козакам заборонені самостійні військові походи.

• Чи відбулись якісь суттєві зміни для українського народу, якщо порівняти ці угоди ?
• «Низка слів наперед»

Як же розвивались подальші події, ви спробуєте визначити самі, використовуючи «Низку слів наперед»

• Слово вчителя :

Дійсно, здавалося, що фортеця Кодак незборима, вона грізно височіла над Дніпром. Якщо зі стін фортеці поляки помічали човен, починали палити з гармат. Поляки глузували : «Настав кінець козацьким вольностям». Відомо, що при оглядинах фортеці одним з присутніх був сотник реєстрових козаків Богдан Хмельницький. Почувши ці глузування, він

засміявся. А на роздратоване запитання Конецпольського, чого сміється, відповів :

- Тому, ясновельможний пане, що маю думку : все те, що людина може збудувати, вона може й зруйнувати.

• «Читацький клуб».

Слова Хмельницького були пророчими . Україною прошуміла ще низка повстань, які охопили Київщину, та Полтавщину І у нас зараз працює «Читацький клуб». Ви ознайомитесь з відповідними пунктами параграфа і за алгоритмом Цицерона охарактеризуєте повстання під керівництвом Івана Сулими, Павла Павлюка, Якова Острянина та Дмитра Гуні , разом потім складемо хронологію цих подій.

• Пригадаймо цей алгоритм .

• Робота з хронологічною таблицею

Звернемось до таблиць у ваших зошитах і відновимо хронологію повстань.

• Цікава довідка.

Є в історії постаті, які дійсно захоплюють своєю незвичайністю. Такою постаттю був і Іван Сулима. Історія життя і пригод Сулими нагадує детективний роман. Він рано почав козакувати. Особливо його вабило море. Походи під проводом Самійла Кішки стали для Сулими морською академією. Проте у 1605 році він потрапив у полон. Майже 15 років Іван плавав прикований до гребок та

при слушній нагоді звільнився сам з неволі і своїх товаришів – невільників визволив. Взяли вони курс до берегів Італії. Обідрані, напівголі запорожці справили надзвичайне враження на мешканців Рима. До того ж моряки

вишикували на пристані 300 закутих у кайдани яничарів – лютих ворогів

Венеції. Про це скоро дізнався сам Папа Римський. Він особисто познайомився з запорожцями. Захоплюючись мужністю козаків Павло 5 тепло їх вітав, дав

козакам гроші на одяг і повернення додому. А Сулиму нагородив золотою медаллю – найвищою нагородою в Європі. Ніхто з полководців Речі

Посполитої не були нагороджені такою відзнакою. Тому після повстання польський король не відразу зважився стратити цього мужнього лицаря. Та польські пани жадали помсти. Івану Сулимі відсікли голову, потім четвертували й розвісили на вулицях Варшави на поталу птахам.

• Пригадайте, хто ще з ватажків повстання був страчений у Варшаві ?

• « Я так думаю….»

- Як ви думаєте, чи варто було учасникам і ватажкам повстання жертвувати своїм життям? Невже не легше було пристосуватися до умов життя і підкоритися долі?

• «Мозковий штурм»

Ясно, що про якісь радикальні зміни в українському суспільстві говорити було ще рано. Козакам довелося пристати на умови, запропоновані польським урядом. В їх основу було покладено «Ординацію Війська Запорозького», яка передбачала:

• обмеження реєстру до 6 тис. козаків.
• Заборона козакам оселятися в містах, крім прикордонних – Черкас, Чигирина, Корсуня.
• «На вічні часи» козаків позбавляли права обирати старшин.

Через відсутність значних виступів козаків протягом 1638 – 1648 рр. поляки назвали те десятиліття «золотим спокоєм». Щоправда спокій був примарним і недовгим, бо насувалася грізна хмара національно – визвольної боротьби під проводом Б. Хмельницького.

• Методом «мозкового штурму» визначимо значення козацько – селянських повстань :

• Робота з ЛСК «Значення козацько – селянських повстань»

- Звіримо ваші оцінки з ЛСК

7.Етап контрольно – оцінювальний.

• «Моя опора»

За опорними словами, визначити основні моменти національно визвольних повстань. (хтось один починає, а інший продовжить)

• Рефлексія «Сьогодні на уроці» :

(учні вибирають питання і дають на них відповіді)

• Найбільше мене сьогодні вразило….
• Єдине, що мене тепер дивує…
• Раніше я думав (ла), що …….. , а тепер вірю, що…
• Сьогоднішня тема пов'язана з моїм досвідом тим, що…
• Я хотів (ла) б більше почути про….

З того, що ми сьогодні вивчили, мені справді допомогло…

8. Підсумок уроку.

Дійсно, ватажки національно – визвольних повстань, принесли на олтар власне життя не з розрахунку на вдячність і шану, а тому, що не могли чинити інакше. Їхніми вчинками керувала совість. Їхня життя підтверджує те, що прометеїзм існує, що це не така вже й вигадка давніх греків. Сьогоднішня наша розмова показала, що іскорки від вогню сердець мужніх козаків тривожать нас і дотепер. І на кінець слова Ліни Костенко.

Вітри гули віолончеллю, писали пальми акварель.

Я вчора бачила ту скелю, де був прикутий Прометей.

В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл.

ЇЇ показують туристам, туристи дивляться в бінокль.

Тут берегів амфітеатри і море міниться від барв.

О Прометею! Варто?! – Варто! –

Так він мені сказав з – за хмар.

. Домашнє завдання

1. Чит. § 5

4. Творче : Написати твір – роздум за темою «Мандруючи Україною другої половини XVI- пер. пол.. XVII ст..»