Перший урок 2016-2017 н.р – Щоб у серці жила Україна: до 25-річчя незалежності України (7 клас) Мета: формувати активну громадянську позицію щодо єдиної цілісної Української держави; розвивати пізнавальні інтереси учнів; виховувати любов до Батьківщини, повагу до її історичного минулого і сучасного, до мови, символів, розуміння своєї причетності до всіх подій, які відбуваються в Україні. Обладнання: національна символіка, карта України, Технічні засоби: ПК, мультимедійний проектор.
Дорогі діти! Ось і ще одні веселі канікули пролетіли на крилах теплого і ласкавого літа. І знову вересень, і шкільний дзвоник кличе вас до праці. Кожен наступний клас — це новий щабель вашого фізичного, розумового і морального зростання, яке не відбувається само собою, для цього потрібна праця мускулів, розуму, серця. Тож вітаючи вас, уже семикласників, із початком навчального року, я щиро бажаю, щоб ця праця не була для вас примусовою, хай вона приносить вам радість і хороші результати. У цьому допоможе усвідомлення високої мети, заради якої ви ходите в школу. Стати справжньою людиною, особистістю, — ось ваша головна ціль. Мине ще один рік — і ви станете на порозі юності, найпрекраснішої пори в житті людини. Якими ви вступите у цей чарівний світ, залежить від вас самих, від того, як успішно будете формувати своє "я", вибудовувати храм своєї душі. Сьогодні я говорю про це, бо одна із складових «храму душі» - це любов до Батьківщини.
- Чому людині такий дорогий той край, де вона народилася і виросла. Наша України пройшла нелегкий шлях до незалежності. На дворі - 2016 рік, рік відзначення Україною 25-ліття з дня проголошення Незалежності. Цей рік Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті. (Кліп «Моя Україна - моя Батьківщина»)
Cторінка 1 Історична
Прогорнімо сторінки історії — від найдавніших до новітніх часів. Чому не витримала татаро-монгольського іга Руська держава? Вистояла б вона, якби була монолітною, єдиною! Та річ у тому, що вона розпалась на окремі князівства ще до нашестя татаро-монголів. А удільні князі дбали не про єдність і могутність держави Руської, вони воювали між собою за Землі, за владу. «Вже князі на поганих не ходять походами. Каже брат братові: "Се моє і те моє теж." Русь, ослаблена міжусобицями, упала під навалою хижих ординців. Учень. Розлилось горе по Русі наругою Віка Д (Зі "Слова про похід Ігорів " у перекладі Івана Світличного.) Учитель:. Проглянемо тепер сторінку з історії доби козацької. Національно-визвольну війну українського народу з польським поневоленням очолив Богдан Хмельницький. Багато славних перемог здобули козаки. В результаті було утворено Українську державу – Гетьманщину. Проте в тих умовах важко було будувати державу й оборонятись від зовнішніх ворогів. Смерть Богдана Хмельницького прискорила падіння Гетьманщини. Однією з причин цього була політика його наступників, які звертались за допомогою то до поляків, то до росіян. Все це закінчилось тим, що землі Правобережної та Лівобережної України відійшли до Росії. Спробу повернули державність Україні зробив гетьман Іван Мазепа. Проте зрадники допомогли ворогам і перемогли московити. Руїнами, кров'ю й пожежами, палями й шибеницями вибивали дух українства, усе загарбали й навіть назву нашу — Русь — присвоїли собі. (На екрані з’являються дати, діти розповідають про події, пов’язані з ними.) Ведуча 1: 22 січня 1919 року – на Софійській площі в Києві урочисто проголошено Акт злуки УНР та ЗУНР в єдину незалежну державу. З цього часу питання єдності української нації в українській політичній думці вже ніколи не ставилося під сумнів. Упродовж наступних десятиліть Акт злуки залишався символом боротьби за незалежну, соборну державу. Ведуча 2:15 березня 1939 року – Сейм Карпатської України проголосив Карпатську Україну незалежною державою. Державною мовою Карпатської України проголошувалася українська. Державним прапором затвердили національний синьо - жовтий прапор, а державним гербом – сполучення крайового герба (ведмідь у лівому червоному колі й чотири сині та три жовті смуги в правому півколі) з національним (тризуб Володимира Великого з хрестом на середньому зубі). Державним гімном оголосили національний гімн «Ще не вмерла Україна». Ведуча 3:30 червня 1941 року під час Другої світової війни – в окупованому Німеччиною Львові проголошено відновлення Української Держави. Ведуча 4:Проте в той час не вдалось українцям зберегти свою державність. Україна входила до складу СРСР. Вона була сировинним придатком Радянського Союзу. Маючи незліченні багатства, український народ не мав ніякого права ними розпоряджатись. Бюджетні кошти, які розподілялись у Москві, колишній столиці СРСР, у малій кількості повертались на Україну. Ведуча1 :Чого тільки українцям вартувало будівництво Чорнобильської АС! Атомну станцію збудували у місці абсолютно не придатному для такої страшної будови й це закінчилось аварією на станції. Але час не стояв на місці. Республіки, які входили до складу СРСР не полишали сподівань про власну державність та суверенність. Ведуча 2:Й от 16 липня 1990 року – Верховна Рада Української РСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України. Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території УРСР, незалежність і рівноправність у міжнародних відносинах. Ведуча 3: 24 серпня 1991 року – Верховною Радою Української РСР прийнято Акт проголошення незалежності України. Історичне рішення було прийнято абсолютною більшістю: 346 голоси було віддано «за» проголошення незалежності, лише 1 – «проти».
Слайд Учень:Народе мій, пишаюся тобою; Юля І Понад Майданом сонця лик сія.
Ми є! Народ піднявся із колін, І переможно сонце правди світить, Співає гордо наш Державний Гімн! (Лунає Гімн України)
Учитель: Сьогодні Україна –суверенна, незалежна, демократична держава. Щоб зберегти дім свій — треба бути господарем, щоб мати Україну — треба бути українцями. Не малоросами, не хохлами, а українцями — синами і дочками України.
Ведуча 1:Ми –свідки історії України. Нині країна переживає надскладний етап становлення державності. На долю нашого покоління випала війна. Кожному українцю доводиться робити свій громадянський вибір, від якого залежить доля України. Анексія Криму, псевдореферендуми в Донецькій та Луганській областях, сотні невідомих, похованих під номерами. Ведуча 2:Це далеко не всі страхіття, які випали на долю українського народу. Але ми зуміємо вистояти та врятувати своє майбутнє, адже сьогодні наші земляки проявляють відчайдушну відвагу та єдність, витримку й милосердя. Ведуча3: Тисячі волонтерів, ризикуючи власним життям, доправляють у зону АТО необхідні продукти та речі.
Учень: Земле рідна! Діма Ц Учень: Я живу тобою і для тебе, Ваня Г Учень: Хто тебе любов'ю обікраде, Віка Д
Учень: Все здолали, вижили, зміцніли. Миша П. Знову наша доля розцвіла, Мов троянди, чисті й ніжно-білі, Що росли під вікнами села.
Учень: Отака країна — Україна, Вітя Ч. Праслав’янська рідна сторона. Її мова ніжно солов’їна,
(Кліп «Скай» «Україно, Україно») 2-га сторінка «Мово наша калинова, в серці у моєму ти завжди»
Учитель:. Ми не завжди пам’ятаємо про те, яке багатство є у кожного з нас, не завжди помічаємо його, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Це наша мова.
Ведуча 1. Вона нам рідна, як мати і батько, як та земля, на якій ми зростаємо. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова.
Ведуча 2Бо ця мова зрозуміла і рідна всім нам. І без неї немає нашого народу.
Учень: Мова, наша мова, Вадим К Мова кольорова. В ній гроза травнева
Учень: Мова, наша мова, Ян П Мрійнику — жар-птиця, Грішнику — спокута, Спраглому — криниця, А для мене, мово, Ти мов синє море, У якому тоне І печаль, і горе.
Учень: Мова, наша мова — Юля І Пісня стоголоса, Нею мріють весни, Нею плаче осінь. Нею марять зими, Нею кличе літо. В ній криваві рими Й сльози «Заповіту».
Учень: Я без тебе, мово, — Роман М Без зерна полова, Соняшник без сонця, Без пташок діброва. Як вогонь у серці, Я несу в майбутнє Невгасиму мову, Слово незабутнє.
Учитель: Наш народ створював свою мову віками, її багатство і краса, витонченість і мелодійність визнано світом.У 1928 р. у Парижі на Міжнародному конкурсі мов українська мова посіла третє місце (після французької і перської). Та не тільки мовою багата наша Україна. Вона багата різними символами.
3-та сторінка — «Квіти — символи буття українського народу»
Ведучий1 . Наш народ здавна шанував квіткові рослини. В Україні квіти завжди сіяли біля хати, попід тином, на городі поряд із цибулею і морквою. Вся земля українська потопала у квітах. Мальви діставали стріхи, сині левкої вилися по тину, пишні жоржини нахиляли голови — квіти пнулися аж за тин, ніби віталися подорожніми.
Ведуча 2. Квіти — постійні супутники нашого життя. Вони буяють на вишитих рушниках, скатертинах, їх малювали на печах і стінах в хатах. Засушені квіти клали за образи, з них робили різні напої, ліки.
Ведучий 3. Найбільше люблять вишивати в Україні рушники. Тож не дивно що наші майстрині кохалися у квітах не лише на землі, а й на полотні. Подивіться на рушник: на ньому стежечкою вишиті квіточки яблуні й вишні, чорнобривці, ромашки й незабудки, волошки і синій барвінок.
Ведучий 4. А ще є квіти на нашому національному одязі. Квіти на плахті і корсетці символізують доброту, щедрість душі. А мальви і кучерявий барвінок на рукавах сорочок оберігають людину від хвороби, злого ока.
4-та сторінка «Український рушник — символ гостинності»
Ведучий 1. Відродженням культурної пам’ятки народу є український рушник. Традиційно з рушником вітали появу дитини в родині, з ним зустрічали дорогих гостей. Його дарували старостам і ними ж зустрічали молодих після шлюбу.
Ведучий 2. З рушником збирали в дорогу чоловіків та синів, проводжали людину в останню путь. Рушник в Україні завжди був символом гостинності: на ньому підносили головну святиню — хліб і сіль.
Ведуча 3: Ознакою охайності, працьовитості кожної жінки є прибрана хата, а в ній — чистий рушник напохваті. Не випадково мати навчає доньку: Тримай хаточку, як у віночку, А рушник на кілочку. Тримай відерця всі чистесенькі, А водиці повнесенькі.
Ведуча 4:. Виряджаючи чоловіків та синів у далеку дорогу, матері, дружини, кохані дарували їм на пам’ять рушники, аби живими верталися вони до рідної домівки.
Учень: Рушники у мами вишиті хрещато, Віка Д Щоб вертались діти до рідної хати, Щоб цвіли у серці спогади кохання, Щоб у людей збувались давні сподівання. Ой різними та нитками мережані рушники, На них лягли-простяглися наші думи та гадки
5-та сторінка — «Сорочку білу вишию шовком»
Ведучий 1. Споконвіку українські жінки та чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку. На сорочках вишивали рукава, комір, пазуху та поділ. Вірили, що вишивка оберігає людину, надає їй силу.
Ведучий2: Адже жінки та дівчата, що вишивали сорочку собі та коханому, вкладали в це своє серце та душу.
Ведучий 3: Наші пращури вірили, що сорочка захищає людину не лише від негоди, а й від ворожих сил.
Ведучий 4: Вишивали ж на ній баранячі ріжки — як символ багатства; квіти й калину — як символ мудрості, доброти; барвінок — як символ життя і яблучне коло — символ кохання.
4-й учень Україна — в давній славі, Діма Ц. В козацьких пригодах, На заквітчаних левадах, В рідних синіх водах.
5-й учень Україна — в тих долинах Роман М. І високих горах, На степах буйних, широких У гаях, у борах.
6-й учень Україна — в білих селах, Вадим К У густих садочках, У хрещатому барвінку, У синіх квіточках.
7-й учень Україна на яворах Ян П. Пташкою співає; На стрілецькії могили Голову схиляє.
8-й учень Україна — в чорноземі, Юля І. Що родить пшеницю, — В глибинах, що дають нафту І сіль-сировицю.
9-й учень Україна — в рідній мові Богдан І І в пісні прекрасній. Україна — в рідній школі,
10-й учень Україна — в ясних зорях, Влада Л. В сонці, що над нами, І в очах добреньких, ясних Рідненької мами.
(Кліп «Україна - це наша Єдина Батьківщина!») V. Заключне слово учителя. У кожного з нас є рідна хата.Подумайте, скільки потрібно праці, щоб утримувати в домі порядок і лад, щоб було в ньому чисто й затишно, щоб жилось заможно. Україна — наш спільний дім. Тож маємо дбати всі, щоб були в ній добробут і лад, мир і злагода, вічна краса. Усі ми повинні усвідомити: своє, рідне — не тільки хата й подвір'я, а й вулиця, село чи місто, де ти живеш, ліс і річка, степ і море. Якби кожен це пам'ятав, — чи були б засмічені лісосмуги, ниви і шляхи, отруєні водоймища, понівечені насадження, понищені святині? Україна з надією дивиться в завтрашній день, чекає на вас, завтрашніх господарів життя. Тож попри всі щоденні турботи пам'ятайте про головне — вибудовуйте храм своєї душі, формуйте себе як Людину, яку сотворив Господь подібною собі. Приступаємо до навчального року — нового етапу нашої праці. В українців, як і всіх християн, є добра традиція: новий день починати молитвою. Отож започаткуймо так новий навчальний рік. Помолимось до Всевишнього, до Матері Божої, попросимо Благословення на чесний труд. Помолимось за маму і тата, за родину, за мир у домі нашому, за здоров'я і радість. Помолимось за Україну.
(Кліп "Молитва за Україну".) Учитель: Наша рідна Україна живе. Сьогодні ніщо не може зупинити відродження національного духу. Всім нам треба плекати у серці любов до духовної і культурної спадщини нашої Батьківщини. І буде вона Велика, а з нею Великими будемо і ми.
У вас на партах лежать квіти. Ми зараз сплетемо «Вінок любові до України». На зворотній стороні мальв напишіть побажаннями для рідної Вітчизни, розпочавши словами «Я бажаю для любої України…..» (наприклад: «Я бажаю для любої України добра, радості, миру, безпеки, процвітання, щастя, мудрих людей, щирості, доброзичливості, краси, гармонії, спокою, здобутків тощо»).
Ось небо блакитне і сонце в зеніті! Моя Україна – найкраща у світі! Моя Україна – це ліс і озерця, Безмежні степи і чарівні джерельця. Красиві пейзажі і гори високі, Маленькі струмочки і ріки глибокі. Міста старовинні і замки прекрасні, Великі будови і дуже сучасні. Сади чарівні, мальовничії села, Моя Україна – це пісня весела. Це щира, багата, як світ, її мова, Крилата, така мелодійна, чудова! Її обереги – верба і калина. Найкраща у світі – моя Україна. Бо нам найрідніша Вітчизна і мати. То як же нам, дітям, її не кохати! Моя Україна – козацькая слава! Така волелюбна і мирна держава. Вона дорога нам, і рідна, і мила, Бо світ перед нами, як мати, відкрила. Вітчизно свята, дорога Україно, Для кожного з нас ти у світі єдина. Н. Красоткіна (Кліп «Україна - це ти. Відео на пісню Тіни Кароль») | |
|
| |
| Переглядів: 300 | |
| Всього коментарів: 0 | |