Лінійка до роковин Революції на граніті “Революція на граніті – Свято Воскресаючого Духу”.

(Лінійка супроводжується показом презентації із муз. оформленням пісні М. Бурмаки «Сніг в гаю»)

Вчитель: Сьогодні, коли Україна веде боротьбу за збереження власної незалежності, варто частіше згадувати ті події, які стали початком краху комуністичного режиму та відновлення незалежності у 1991 році.

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, а також на виконання Закону України “Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті” від 09.04.2015 року та УКАЗУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №565/2015 Про відзначення 25-ї річниці Студентської революції на гранітіу жовтні 2015 у нашій школі сьогодні проходить Лінійка «“Революція на граніті – Свято Воскресаючого Духу”. Революції на граніті у поклала початок справі здобуття Україною незалежності 2–17 жовтня 1990 року, коли більше 150 студентів-мітингувальників “кинули” власне життя і здоров’я на київський холодний граніт.

(Перегляд відеоролика https://www.youtube.com/watch?v=w3ohpYwWTAo)

1 уч.Студентській революції 1990 року або Революції на граніті передували події, які сталися в Україні у 80-х роках.

2 уч.У 1985 році до влади в СРСР прийшов Михайло Горбачов і почав впроваджувати реформи, які призвели до того, що в суспільстві відбувалось певне потепління. Виникали організації національно-демократичного спрямування, найпопулярнішими були такі як Народний рух України, Українська Гельсінська спілка, Українська студентська спілка, яка розпочала свою діяльність у серпні 1989 року під час походу козацькими місцями, організованого студентами Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка.

3 уч.16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР проголосила Декларацію про державний суверенітет України, чим розпочала новий етап боротьби українців за незалежну державу. Але перебудова не вдавалася. Постала необхідність рішучих дій.

4 уч.Піком протистояння між комуністичним режимом і демократичною опозицією стала акція протесту та голодування студентської молоді у Києві на площі Жовтневої революції (нині – Майдан Незалежності), відома як Революція на граніті. Особливістю Революції на граніті було те, що її рушійною силою були не політики, а студентська молодь.

5 уч.Ідея проведення акції протесту та голодування зародилася влітку 1990 року в середовищі УСС в Києві. “Акцію придумали в гуртожитку філософського факультету університету імені Тараса Шевченка, в кімнаті В’ячеслава Кириленка. Про основні події революції знало, по суті, троє людей” – згадує Олесь Доній.

6 уч.Замисел швидко підхопило Студентське братство Львова. Було обрано співголів акції, якими стали: Олесь Доній (голова УСС Києва), Маркіян Іващишин (голова Студентського братства Львова), Олег Барков (голова УСС Дніпродзержинська). Комендантом наметового містечка обрали студента IV курсу Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка Т.Корпала.

7 уч.11 вересня Верховна Рада УРСР прийняла рішення про заборону проведення будь-яких мітингів у відстані одного кілометру біля будівлі парламенту, однак 2 жовтня акція протесту все одно розпочалася.

8 уч.Зранку того дня кілька десятків активістів зібрались на площі Жовтневої революції і, розстеливши на граніті матраци та спальники, розпочали голодування. Трохи згодом з’явилися плакати із гаслами. Ввечері було розгорнуто наметове містечко, яке мало чітку організацію. Активним учасником цих подій був і Олег Тягнибок.

9 уч.Міліція так і не наважилась розігнати демонстрантів, а згодом Київська міська рада дала дозвіл на проведення масових акцій в центрі міста.

1 уч.3 жовтня

З голодуючими зустрілись представники Верховної Ради УРСР, працівники Міністерства вищої і середньої освіти, політики.Студентами було проголошено основні вимоги:

1) відставка голови Ради Міністрів В. Масола;

2) проведення позачергових виборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі до не пізніше весни 1991 року;

3) відмова від підписання нового союзного договору між колишніми радянськими республіками;

5) повернення на територію республіки військовослужбовців, які проходять строкову службу за межами України, та забезпечення проходження військової служби на території республіки цьогорічного та наступних призовів.

2 уч.4 жовтня

Почали прибувати більше студентів з Івано-Франківська, Сум, Рівного, Полтави, Дрогобича, Вінниці, Тернополя, більшало й киян. Голодувало вже 151 особа, 131 забезпечували обслуговування. На захист студентів стали як прості кияни, які несли теплі речі й чай, так і багато українських діячів.

Так, Олесь Гончар повністю підтримав вимоги студентів. У 1990 році серед учасників голодування були студенти, багато з яких у майбутньому стали відомими громадськими діячами, політиками, очільниками міністерств, відомств, керівниками творчих гуртків і колективів, журналістами, музикантами, художниками, успішними підприємцями тощо.
(Перегляд уривку з відеоролика (10 хв) https://www.youtube.com/watch?v=7NY_icyX2Tg)

3 уч.5 жовтня
До табору завітав Леонід Кравчук, з яким вели перемовини Доній та Іващишин. У 90% голодуючих зафіксована підвищена температура.

4 уч.6 жовтня
У палаці «Україна» відбулися урочисті збори учасників ВВВ, на яких були присутні й військові, комсомольці, суворовці. Після зустрічі ветерани пройшли ходою до площі Жовтневої революції, планували пройти і наметовим містечком, змітаючи його при цьому. Але на захист студентів вийшло до 50 тисяч киян.

5 уч.8 жовтня
Комісія, яка працювала за дорученням Верховної Ради, доповіла, кількість голодуючих становить 158 людей з 24 міст республіки. На повідомлення, що здоров'я студентів погіршується, холод і хвороби можуть призвести до трагедії, в залі на сесії деякі депутати розсміялися.

6 уч.9 жовтня
Відбувся «круглий стіл», в якому взяли участь делегація від ВР та від студентів. Першим виступив Олесь Доній, оголосив відомі вже вимоги, але конкретної відповіді не отримав

7 уч.10 жовтня
На площі з'явилася підсилювальна радіоапаратура, мітинги у наметовому містечку почали проводитися більш організовано. Леонід Кравчук намагався виконати обіцянку, дану студентам і поставити на таємне голосування питання про недовіру Голові уряду Віталію Масолу, але ця спроба була невдалою.

8 уч.11 жовтня
У малому залі Будинку профспілок відбулася прес-конференція лідерів студентства, які повідомили про посилення активності студентських організацій через те, що влада не прислухається до їх вимог.

9 уч.Вирішальні події відбулись протягом 12–17 жовтня. Більшість вишів Києва підтримали вимоги демонстрантів. Маніфестації пройшли у Львові та Луганську. Заклики до загальнонаціонального страйку були озвучені по телеканалу УТ–1.

1 уч.Вже 17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Постанову “Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року” – вимоги студентів було виконано. 23 жовтня 1990 року Верховна Рада України проголосувала за відставку В.Масола.

2 уч.Революція на граніті 2–17 жовтня 1990 року – перший успішний ненасильницький політичний протест проти чинної комуністичної влади в УРСР, поштовх до демократизації українського суспільства.

3 уч.Олесь Доній підсумував: Починалося все з великого натхнення, а завершилося втраченим шансом для країни.. Владу слід було брати тоді. Це був невеликий проміжок часу, коли комуністична сила похитнулася, а суспільство прагнуло змін. Більше такої нагоди не випало. Студенти те розуміли, а депутати – ні, але постраждали не студенти, а вся країна”

4 уч.Акції громадянської непокори, які охопили Україну в жовтні 1990 року, заклали традиції проведення демократичних акцій протесту, подальшим виразником яких стала Помаранчева революція та Революція Гідності.

5 уч.Ви, що не знаючи мети,
Спинялись стомлені з дороги?
Лежіть собі – до неба йти
Ще довго.

6 уч.І ви, що до небес мости
Своєю окропили кров’ю,
Простіть ви нам, ідемо, йти
Ще довго.

7 уч.І піють півні на путі
Простим і віковічним зовом,
Забули все, ідемо, йти
Ще довго.
Ще довго...

8 уч.Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України, а молоде покоління вже на початку 90-х років засвідчило своє бажання і відстояло право жити у вільній демократичній державі.

Вчитель: А.Салюк, учасник акції голодування сказав: “Я не знаю психічно здорову людину, яка не боїться, що її поб’ють, або що вона помре. Тільки є питання страху, а є питання мети. І так, було страшно, але ми усвідомлювали, чому ми це робимо” –

Так, життя людині дається лише раз і тільки гідна людина, знаючи свою кінцеву ціль, здатна на такі вчинки заради свободи свого народу, заради незалежності своєї Вітчизни!

Інший учасник акції голодування Віктор Рог вже зараз підсумовує: “Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже знов стоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції”. І я бажаю всі нам врешті-решт зажити під мирним небом в єдиній незалежній Україні!