Поведінка – це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя

Мета: формувати в учнів здатності оцінювати навколишній світ; розвивати в них аналітичне мислення, відповід­не духу часу; орієнтувати учнів на життєво важливі цінності; допомогти їм правильно визначити своє місце в житті, робити вибір між хорошим і поганим, добрим і злим, корисним і шкідливим для себе.

Обладнання: репродукція картини В. Сєрова «Дівчинка з перси­ками»; роздавальний матеріал (роздруковані карт­ки, на яких записані ситуації для обговорення); пла­кат із влучними виразами та прислів'ями.

Коментар: до підготовки до заняття вчитель залучає учнів (дві особи), які будуть інсценувати сценку «Краса душі та зовнішності», й учня-читця.

ХІД ЗАНЯТТЯ

ГРА «КАБЛУЧКА КРАСИ»

Учитель говорить учням, що в нього є каблучка краси, і вар­то спрямувати її на будь-яку людину, як у неї зразу ж стає видно все найкрасивіше. Учні встають у коло і витягають складені до­лоньки вперед. Учитель непомітно вкладає каблучку кому-небудь у долоньки. Потім учні хором кричать: «Каблучко, каблучко, вий­ди на ґаночок». Той, хто одержав каблучку, вибігає на середину кола. Він повинен торкнутися до своїх друзів каблучкою, побачи­ти в кожному щось красиве і розказати про це. Той, хто більше за всіх побачив красивого у своїх друзях, одержує право носити каблучку краси цього дня.

БЕСІДА

Які справи і вчинки людини, на вашу думку, можна назва­ти красивими? Чи можуть красиві справи прикрасити зовнішній вигляд людини? Чи можуть, навпаки, погані вчинки зіпсувати її зовнішній вигляд?

Чи варто шукати прекрасне в самому собі? Як ви думаєте, що у вас найпрекрасніше?

Якщо людина не вміє шукати прекрасне в собі, чи зможе вона знаходити прекрасне в людях? Що в людині найпрекрасніше? Яка якість людини вам здається найкрасивішою і чому?

ІНСЦЕНУВАННЯ

Сценка «Краса душі та зовнішності»

ДІЙОВІ ОСОБИ

Маленький Принц

Василина Прекрасна

Мал.енький Принц. Внутрішня краса? Чому вона внут­рішня? І якщо вона десь усередині людини, то як же її можна бачити?

Василина Прекрасна. Внутрішня краса всередині душі людини, і її дуже добре можна бачити. Для цього треба відповіс­ти на запитання: «Ввічлива ця людина чи груба? Добра чи зла? Правдива чи брехлива? Смілива чи боягуз?» і так далі. Чим біль­ше в людини хороших якостей, тим вона красивіша. Я маю на увазі її внутрішню красу.

Маленький Принц. Виходить, внутрішня краса люди­ни виявляється у ввічливості, доброті, правдивості та інших хо­роших якостях?

Василина Прекрасна. Так, саме так вона і виявляється.

Маленький Принц (передає уявний мікрофон учням). Я прошу вас дати відповіді на запитання:

«Через які людські якості виявляється внутрішня краса? Чи є у тебе зараз ці якості? Можливо, тобі якихось якостей не вис­тачає? Можливо, тобі треба виховувати в собі ці якості?»

Учні по черзі відповідають.

Маленький Принц. Я ось зараз почав роздумувати: «А що головніше — краса зовнішнього вигляду чи внутрішня краса?» Я ро­зумію, що добре б мати і гарний вигляд, і бути добрим, правдивим, чесним. Але все-таки, яка людина краща, красивіша — та, яка зов­ні неприваблива, та зате добра і душевна, або ж та, що красива, але при цьому зла і безсердечна? Ось Сніжна королева з відомої каз ки Андерсена. На вигляд вона прекрасна, але безсердечна і холодна. А Чудовисько з казки «Червона квіточка» на вигляд страховище, та зате добре і сердечне, а головне, душевне. Так хто ж із них красивіший?

А як думаєш ти?

Маленький Принц передає уявний мікрофон учням, ті по черзі відповідають.

РОБОТА З ОПОВІДАННЯМ

Красиве і потворне

Марія Іванівна сказала: «Діти, подумайте, що вам здається най­красивішим, а що — найпотворнішим. Подумайте і напишіть про це».

Я довго думала: що ж найкрасивіше?

Найкрасивіше — мармурові квіточки конвалії. Вони такі ніж­ні й ласкаві. Коли дивишся на них, стає радісно. Хочеться зро­бити щось хороше. Хочеться, щоб люди говорили про мене, що я хороша, слухняна дівчинка, добра мамчина і батькова дочка.

Найкрасивіше — коли люди роблять одне одному хороше, добре. Одного разу трапилося ось що. Під високим деревом на лавочці сидів старий дідусь. Він їхав на автобусі, і йому стало по­гано. Вийшов з автобуса і сидить на лавочці. Мама запросила йо­го додому, дала ліки, нагодувала. Дідусь відпочив і поїхав додому.

А найпотворніше було ось що. У одного хлопчика померла бабу­ся. Стара-стара, дев'яносто років. І він не пішов на похорони. А коли бабуся хворіла — не ходив до неї. Невже йому не боляче? Найпотвор­ніше, коли людина стає злою, безсердечною.

В. Сухомлинський

Запитання: А що для вас найкрасивіше і найпотворніше у світі?

ТВОРЧА РОБОТА «СКЛАДАННЯ СЛОВНИКА СПІЛКУВАННЯ»

Учитель поділяє учнів на групи по 5—6 осіб і просить кожну скласти словник спілкування. До нього мають увійти такі слова: комплімент, табу, такт, ціна, цінність.

Через деякий час представники груп зачитують складені слов­ники, учитель робить відповідні зауваження. Словник спілкування

Комплімент — люб'язні, приємні слова на адресу кого-небудь, похвала.

Табу — строга заборона. Такт — відчуття міри.

Ціна — вартість товару в грошах (перен:. роль, значення чого-небудь; ціна дружби).

Цінність — важливість, значення, (культурні, матеріальні й духовні цінності).

ГРА «ДАВАЙТЕ ГОВОРИТИ ОДНЕ ОДНОМУ КОМПЛІМЕНТИ!»

Учитель вивішує на дошці портрет «Дівчинки з персиками» В. Сєрова і просить учнів уявити, що вона жива, вони бачать її. Учням треба виразити своє ставлення до дівчинки, виявляючи такт, пошану до неї, звертаючись до неї зі;словами: «Віро! Мені приємно, що ти...».

Учитель доповнює та коригує звернення учнів.

Запитання до учнів

Чи легко вам вимовляти компліменти іншій людині?

Як ви думаєте, чи є компліментами слова: «Ти справжня пам­пушка!»; «Ти чудово виглядаєш, хіба що трохи неохайний»; «Чу­дова блуза. Вона підкреслює незвичайний колір твоїх очей»; «Ти вродливий, як Пилип Киркоров»?

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Не можна робити комплімент щодо тих якостей, від яких лю­дина хоче позбавитися.

До комплімента не можна робити добавок, які перетворюють його на «ложку дьогтю».

Роблячи комплімент, ми повинні бачити за ним людину, її уподобання.

Роблячи компліменти, ми не повинні нікого ні з ким порівнюва­ти, бо кожна людина унікальна, індивідуальна, не схожа на інших.

У спілкуванні потрібно враховувати етичні табу:

- не можна ставити запитань про вік співбесідника;

- не можна виявляти цікавість до його особистого життя;

- не можна питати співбесідника про заробіток;

- не можна питати його про хвороби;

- не можна говорити на неприємні для нього теми.

ГРА «У ДЗЕРКАЛА»

Учитель оголошує правила гри: хлопці — «дзеркала», прав­диві, але холодні, вони не мають права на відчуття. Дівчата звер­таються до них із словами: «Світло моє люстерко, скажи та всю правду доложи, чи я на світі всіх миліша, всіх рум'яніша й білі­ша...» А «дзеркала» із словами «Я відображаю...» описують те, що бачать в людині, яка сидить навпроти. Наприкінці дівчата промовляють: «Світло моє люстерко, спасибі!» (або «Ах ти, мер­зенне скло, це брешеш ти мені на зло!»).

Учитель звертається до учнів із запитаннями:

- Як ти себе відчував (відчувала)? (Нелегко, незатишно.) Чому?

- Чи важко правдиво відображати своє враження? (Важко. Не хочеться образити.) А чому?

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

І не треба кривдити. Потрібно поважати людину, бути тактов­ним, виховувати в собі відчуття міри.

Так, дзеркало не може відобразити найголовнішого, що ро­бить людину красивою,— це її душу.

Запитання до учнів

А що вміщає в собі поняття «душа»? (Відчуття, якості ха­рактеру, ставлення до інших людей, уміння поклопотатися про них.)

ГРА «МАГАЗИН ОДНІЄЇ ПОКУПКИ»

Учневі необхідно придбати річ — зробити вибір. Покупка 1 — комп'ютер.

Твоя бабуся живе в Росії і дуже хвора. Ти не зможеш до неї поїхати й надати допомогу.

Покупка 2 — роликові ковзани.

Тоді ти не поїдеш влітку з класом до Києва.

Покупка 3 — модні, яскраві спортивні кросівки. Усі стануть дивитися на твої ноги і не поглянуть на обличчя, не відмітять його значущості.

Покупка 4 — магнітофон.

Тепер мама не зможе купити собі модний брючний костюм.

КОЛЕКТИВНЕ ОБГОВОРЕННЯ СИТУАЦІЙ

Учитель роздає роздруковані картки, на яких записані ситуа­ції для обговорення, і просить учнів їх розібрати, а потім відповіс­ти на запитання: «Що робить людину красивою?».

СИТУАЦІЇ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

• 1. Свято в класі з піснями, танцями — і несподіване горе в од­ного з ваших товаришів. Ви...

2. Іменини у дівчинки, що живе в обмежених матеріальних умо­вах. Ви, йдучи на іменини, хочете красиво одягнутися за пра­вилами хорошого тону...
3. Ваш товариш іде до дошки, спіткнувшись, падає. Ваша реак­ція?

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Ви переконалися, що не одні в цьому світі, що є й інші люди, про яких треба знати, пам'ятати, що у них теж є своє життя, ба­жання, інтереси, потреби, що про людей треба піклуватися.

Це і є духовні цінності людства. Виявляється, духовній цін­ності немає ціни. Ціна замінима, цінність — ні.

Запитання до учнів

Що це — ціна чи цінність: телеграма з теплими поздоровлен­нями, любов, пошана, повага до вчителя, чудова зустріч з пре­красною людиною, розумна та цікава книга, погляд, кинутий тобі як підтримка, фотографія прадідуся, якого ти не встиг побачити, шкатулка, дарована мамою, вишита бабусею скатертина, людське життя, твоє «Я»?

ВПРАВА «МІКРОФОН»

Щедрий чарівник готовий перетворити твою квартиру, пов­ністю замінивши всі старі речі, предмети новими, модними, до­рогими, дозволивши залишити із старих тільки одну. Що ти за­лишиш і чому?

РОБОТА З ВАУЧНИМИ ВИРАЗАМИ ТА ПРИСЛІВ'ЯМИ

(Учитель вивішує на дошку плакат.)

Життя, так само, як і байку, цінують не за довжину, а за зміст (Сенека).

Від руки, що дарує троянди, завжди віє їх ароматом, (китай­ське прислів'я)

Усяку людину слід судити за її справами. (Сервантес)

Генії шукають перешкоди, а перешкоди створюють геніїв (Р. Ролам). "

Усі люди не народжуються, а стають тими, ким вони є (Гельвецій).

Тоді людина стане кращою, якщо ви покажете їй, якою вона є. (А. Чехов)

Не бійся друзів — найгірше, що вони можуть зробити,— це зрадити тебе. Не бійся ворогів — найгірше, що вони можуть зро­бити,— це вбити тебе. Бійся байдужих. Через їхню мовчазну зго­ду у світі є і зрада, і вбивство. (Р. Еберхарт)

СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Книгу «Азбука моральної культури» склав великий педагог В. А. Сухомлинський.

1. Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання відображаються на оточуючих тебе лю­дях. Знай, що існує межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що можна. Перевіряй свої вчинки питанням до самого себе: чи не робиш ти зла, незручності людям? Роби все так, щоб людям, що оточують тебе, було добре.
2. Ти користуєшся благами, створеними іншими людьми. Люди дають тобі щастя дитинства. Плати їм за це добром.
3. Будь добрим і чуйним до людей. Допомагай слабким і безза­хисним. Допомагай товаришу в біді. Не заподіюй людям зла. Поважай і почитай матір і батька — вони дали тобі життя, во­ни виховують тебе, вони хочуть, щоб ти став чесним громадя­нином, людиною з добрим серцем і чистою душею.
4. Не будь байдужим до зла. Борися проти зла, обману, неспра­ведливості. Будь непримиренним до того, хто прагне жити за рахунок інших людей, заподіює зло іншим людям, обкрадає суспільство.
5. Відточуй, шліфуй у собі людяність. Перш за все, доводь до більшої досконалості чутливість до неправди, зла, обману, приниження людської гідності. Тут велике значення має не тільки усвідомлення, а перш за все відчуття. Ось на твоїх очах людина ображає людину. Якщо закрити очі на цю, може, і ма­леньку подію, то незабаром ти закриватимеш очі на все. Тре­ба відточувати чутливість душі, витонченість відчуттів, красу душі.

ВИСТУП УЧНЯ-ЧИТЦЯ

Я вірю в силу доброти,

Добро завжди сильніше злого,

Дає наснагу, щоб цвісти

І світлу обирать дорогу.

Я вірю в силу доброти,

Що має долю роботящу.

Що хоче, щоб і я, і ти,

І все було у світі кращим.

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Сьогодні ви мали прекрасну можливість роздумувати про жит­, залучатися до загальнолюдських цінностей, проявляти своє «Я». І на годині спілкування сьогодні народжувалася особлива духовна атмосфера, підвищувалася культура особиста і культура взаємин. Ви вчилися жити серед людей.

У різних життєвих ситуаціях залишайтеся на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте, і в ньому чергуються успіхи й не­вдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено «Усе минає». Пам'ятайте це. І радість не вічна, і сум не вічний. Пам'ятайте добро. Можна забути того, з ким разом сміялися, але ніколи не забувайте того, з ким плакали. Самі даруй­те людям добро, радість, не чекайте віддачі. Робіть добро тим, із ким ви, можливо, зустрінетеся лише раз у житті. Пам'ятайте, що все по­вертається, як бумеранг. Будьте вищі від усяких пліток, заздрощів, образ. Умійте прощати. Умійте прощати всім, а собі — ніколи.

Пильнуйте за своїми думками,

Вони стають словами.

Пильнуйте за своїми словами,

Вони стають учинками.

Пильнуйте за своїми вчинками,

Вони стають звичками.

Пильнуйте за своїми звичками,

Вони стають характером. г

Стежте за своїм характером,

Бо він визначає вашу долю!

Найкоротша відстань між людьми — усмішка.

Тож частіше усміхайтеся.