ТЕМА 21. Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь

Отруєння грибами

Загадкове створіння — гриб.

Кінець літа — грибна пора. І навіть якщо грибів не дуже багато, однаково дуже приємно поблукати лісом.

Гриби — це смачно й корисно. Вони містять і білки, і небагато жирів, і вітаміни. Однак щороку кожен грибний сезон буває затьмарений сумними подіями — грибними отруєннями. У деяких випадках отруєння призводять до смертельних випадків. Зазвичай це трапляється тому, що грибники прагнуть набрати якнайбільше грибів і до кошиків разом з їстівними грибами потрапляють отруйні. Як же їх відрізнити? Які правила необхідно пам’ятати під час збирання грибів?

Збирайте лише ті гриби, які ви добре знаєте. Сумнівні гриби краще не брати. І пам’ятайте, що найлегше поплутати з поганками зовсім маленькі грибочки.

Як будь-яка жива істота, що бореться за виживання, гриби навчилися добре маскуватися, мімікрувати. Зуміти роздивитися за невинною зовнішністю підступного ошуканця має вміти кожен!

ЗНАЙТЕ: найспритніший майстер маскування — бліда поганка. Вона схожа на печериці та сироїжки. Шапка поганки — округло-дзвоноподібна, згодом стає плоско-опуклою, крислатою. Вона буває білого, ясно-зеленого або жовтувато-буро-маслинового кольору, у центрі зазвичай темніша, а по краях — зі слабкими фляками. Від сироїжки поганка відрізняється кільцями під шапкою і на ніжці, а від печериці — кольором пластинок.

Запам’ятайте відмітні ознаки отруйних і неїстівних грибів:

• білі крапочки або лусочки на верхньому боці шапки;
• лусочки на нижній частині ніжки;
• різке, яскраво виражене стовщення біля основи ніжки; плівка під шапкою (за винятком опеньок, маслюків і печериць, які є їстівними грибами);
• нижня поверхня шапки — рожева або червонувата.

Гриби легко всмоктують у себе шкідливі речовини, що містяться в ґрунті й атмосфері, тому не варто збирати дуже старі гриби, навіть якщо вони не червиві. Найбільш «чистими» й «безпечними» грибами є білі та лисички.

Не збирайте грибів у межах міста — у парках і скверах, а за містом — поблизу смітників і куп сміття.

Усі гриби, що виділяють молочний сік (грузді, волнушки, свинушки, горькушки та ін.) належать не до їстівних, а до умовно їстівних грибів. Їх можна лише солити, але в жодному разі — не смажити й не варити з них суп. Не збираєте на засолювання — не беріть їх, нехай ростуть далі й чекають на інших грибників.

Деякі неїстівні гриби настільки схожі на їстівні, що їх часто плутають. Через це їх називають неправильними: неправильний білий, неправильний підберезник, неправильний моховик. У всіх перелічених несправжніх грибів є одна особливість: рожева або червона «губка» під шапкою. До того ж ця губка дуже гірка на смак. Жувати її, звичайно, не можна, а от лизнути можна. Відчувши гіркоту, достатньо кілька разів сплюнути, а гриб слід викинути.

Ніколи не їжте сирих грибів, у тому числі — сироїжок. У найкращому разі ви отримаєте розлад шлунку, у найгіршому — тяжке отруєння.

Найбільш отруйний гриб — бліда поганка. У чверті її шапки середнього розміру міститься смертельна доза отрути. Мухомори також дуже небезпечні, хоча отруєння ними рідше призводить до смертельних випадків. Отруйні властивості блідої поганки й мухоморів зберігаються за будь-якої обробки: після сушіння, варіння, засолювання. Один-єдиний мухомор може «отруїти» ціле цебро хороших грибів!

Тяжкі отруєння спричиняють поганки, несправжні гриби, неправильно приготовлені умовно їстівні гриби.

Часом можна отруїтися й цілком хорошими їстівними грибами. Як? Та дуже просто: якщо недоварити їх або недосмажити. Тому перед смаженням гриби слід відварити в солоній воді, а потім добре промити. Для супу гриби потрібно варити, поки вони не опустяться на дно каструлі.

Перші ознаки грибного отруєння зазвичай проявляються вже через півгодини після вживання їжі. Найпізніше — через 4 год. У таких випадках потрібно відразу ж викликати швидку допомогу, навіть якщо отруєння здається легким. Особливо слід звернути увагу на наявність у природі отруйних рослин і грибів. Учні, йдучи до лісу, зобов’язані знати такі рослини та гриби, щоб забезпечити своє здоров’я і здоров’я оточуючих, повідомити тому, хто не знає, про небезпеку таких рослин.

Головними ознаками отруєння грибами є розлади зору, марення, галюцинації, судоми.

Правила збирання

Гриби — харчовий продукт, однак серед них є багато отруйних, що можуть спричинити сильні отруєння, а іноді й смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших.

Під час збирання грибів слід уміти відрізняти отруйні гриби від їстівних. Надто отруйні: бліда поганка, мухомор, жовчний гриб, несправжні лисички й несправжні опеньки. Бліді поганки трохи схожі на шампіньйони, але в блідої поганки нижній бік шапки зеленувато-білий, а в шампіньйонів — рожевий.

Мухомор легко впізнати за яскраво-червоною з білими плямами шапкою. Інколи трапляються мухомори із сірими капелюшками.

Жовчний гриб (гірчак) та чортів гриб схожі на білий, але верхня частина їх ніжки вкрита малюнком у вигляді чорної або темно-сірої сіток, а м’якоть на зламі червоніє. Несправжні лисички схожі на лисички їстівні, але їхні шапки рівні, червоно-оранжеві, а не світло-жовті, як у їстівних, а з надламаної шапки лисички виділяється білий сік.

Збираючи опеньки, уважно оглядайте їх ніжки. В їстівних є кільце з плівки, а в несправжніх такої плівки немає, а пластинки під шапкою зеленкуваті.

Щоб не отруїтися грибами, будьте уважні під час їх збирання. Якщо знайдений гриб схожий на отруйний, якщо ви сумніваєтеся в його їстівності, краще не беріть такий гриб. У будь-якому випадку всі гриби, які ви назбирали, покажіть дорослій людині. Дуже старі плодові тіла їстівних грибів теж можуть бути отруйними.

Сморчки та деякі інші гриби перед споживанням слід двічі прокип’ятити, а воду після кожного кип’ятіння злити. Разом з водою, що зливається, видаляються отруйні речовини, які містяться в цих грибах.

Бліда поганка — смертельно отруйний гриб. Шапка зеленкувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покривала на ній бувають рідко коли. Пластинки до висихання грибу — білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем; унизу подібна на бульбу, з піхвою. М’якуш і споровий порошок — білі. Бліду поганку легко сплутати з печерицями, зеленушками та сироїжками.

Трапляються неспецифічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отрутохімікати, радіонукліди, які потрапили в зони їхнього росту. Правила збирання грибів

Збирайте в лісі лише ті гриби, про які ви знаєте напевно, що вони їстівні.

Гриби, яких ви не знаєте або які викликають у вас сумнів, не кладіть до кошика й куштуйте сирими.

Ніколи не беріть і не їжте грибів, що мають біля основи ніжки подібне до бульби потовщення, піхву (як у червоного мухомора), не куштуйте їх.

Коли збираєте пластинчасті гриби, особливо сироїжки та лісові печериці, намагайтеся брати їх з цілою ніжкою, щоб не припуститися помилки, про яку згадано в попередньому пункті.

Збираючи для засолювання вовнянки, чорнушки, грузді, підгрузді та інші гриби, що виділяють молочний сік, обов’язково вимочіть їх і добре виполощіть у холодній воді, аби вимити гірку, шкідливу для шлунку речовину. Те саме слід зробити з валуями й сироїжками, що мають їдкий, гіркий присмак, та зі свинушками.

Назбиравши сморжів і зморшків, не забувайте, що їх неодмінно слід перекип’ятити (7–10хв.) у воді, щоб виварити отруту; воду після кип’ятіння вилити.

Ніколи не збирайте і не їжте грибів переслизлих, зморщених, червивих, зіпсованих.

Не їжте сирих грибів.

Якщо ж натрапите в лісі на бліду поганку, краще знищте її. Червоний мухомор залиште для лосів.

У печериць (щоб не переплутати їх з блідою поганкою) звертайте увагу на колір пластинок. У їстівного гриба пластинки с віком рожевіють, стають пурпурно-бурого кольору, а у поганок вони білі.

Не збирайте грибів поблизу доріг, у парках і дворах. Гриби накопичують отруйні речовини та стають непридатними для вживання в їжу.

Не можна їсти гриби дітям віком до 14 років. Вони можуть отруїтися навіть їстівним грибами.

Гриби слід піддавати обробці в день збирання або, принаймні, наступного ранку.

У жодному разі не довіряйте таким помилковим положенням:

• отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні — приємний (отруйні гриби мають як приємний, так і неприємний запах; бліда поганка пахне майже так, як і печериця);
• усі гриби в молодому віці — їстівні;
• личинки комах, черви й слимаки не чіпають отруйних грибів (личинки та слимаки поїдають як отруйні, так і їстівні гриби); опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніють, якщо в каструлі є отруйні гриби (потемніння срібних предметів залежить від хімічного впливу на срібло амінокислот, що містяться як в їстівних, так і в отруйних грибах);
• цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, з-поміж яких є отруйні (побуріння або почорніння цибулі й часнику залежить від наявності в грибах ферменту тирозинази, що міститься як в їстівних, так і в отруйних грибах);
• отрута з грибів видаляється після кип’ятіння впродовж кількох годин;
• сушіння, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах;
• молоко скисає від наявності ферменту на зразок пепсину й органічних кислот, що можуть міститися як в їстівних грибах, так і в отруйних.

Симптоми отруєння грибами

Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами.

Перша група — отруєння грибами строчками; виявляється через 6–10 год.; з’являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку.

Друга група — отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів; виявляється через 8–24 год.; раптовий біль у животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока ймовірність смертельних наслідків.

Третя група — отруєння мухоморами; виявляється через 30 хв–6 год.; з’являється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць; рідко коли настає смерть.

Четверта група — отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибами та неспецифічне отруєння їстівними грибами внаслідок неправильного приготування, зберігання та заготівлі; відсутні загальні ознаки отруєння, що виявляється через 30 хв–2 год. розладом шлунково-кишкового тракту.

Перша допомога в разі отруєння грибами

У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі загальні ознаки недуги: біль у животі, розлад шлунку, нудота, блювота, загальна слабкість. Спостерігається також зміна зіниць: одна звужується, друга — розширюється. Трапляється, що у хворого з’являються зорові та слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження настає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів, найчастіше — обличчя і пальців рук Навіть у разі легкого отруєння грибами слід негайно звернутися за медичною допомогою або відправити хворого до лікарні. Часто від того, наскільки швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити для хворого до того, як прийде лікар. Насамперед потрібно прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, слід якнайшвидше промити шлунок: дати хворому випити три–чотири склянки солоної води, а тоді викликати блювоту. Процедуру необхідно повторити кілька разів.

Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки не прийде лікар — не годувати. І, звичайно ж, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють усмоктуванню отрути. Щоб з’ясувати причини отруєння, слід зберегти рештки грибів.

Профілактика отруєння грибами

1) Збирайте лише ті гриби, які добре знаєте.

2) Ніколи не вживайте в їжу незнайомі гриби.

3) Добре знайте відмітні ознаки їстівних та отруйних грибів.

4) Не збирайте жодних грибів поблизу залізничних і автомобільних шляхів, атомних і теплових електростанцій, великих промислових зон.

5) Не купуйте на базарах сумішей грибів у різних формах — як грибну ікру, салати, пироги з грибами та інші вироби з подрібнених грибів.

6) Не робіть домашньої заготівлі грибів у герметичній упаковці, щоб уникнути захворювання на ботулізм.

7) Будь-яку заготівлю грибів для зберігання робіть виключно у відкритому посуді під марлею або папером.

8) Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність.

9) Сушіть лише певні види грибів, такі, як білий гриб, підосичник, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий.

10) Не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність.

Отруєння рослинами та їх насінням

1) Які ви знаєте їстівні рослини, що ростуть у вашій місцевості та які в екстремальній ситуації можна вживати в їжу?

2) Назвіть отруйні рослини, що ростуть у вашій місцевості.

Збираючи лікарські рослини, не слід забувати і про отруйні. Їх так само, як і гриби, потрібно добре знати і не чіпати. Найчастіше трапляється блекота чорна, дурман звичайний, беладона. Частіше за інших зустрічається блекота чорна. Брудно-білі пелюстки її квіток укриті мережею фіолетових жилок. Клейко-пухнасте стебло блекоти має неприємний запах. Отруйною є вся рослина. У разі отруєння з’являється головний біль, прискорене серцебиття, утруднене дихання, сильне нервове збудження, розширюються зіниці, у роті відчувається сухість. Блекоту та інші отруйні рослини не слід брати до рук.

Гострі отруєння рослинами спостерігаються зазвичай у теплу пору року серед туристів, які вживають незнайомі рослини в їжу, або серед дітей, які відпочивають у літніх таборах або на дачах.

Інколи гострі отруєння рослинами можуть виникати внаслідок самолікування, коли люди вживають екстракти й відвари трав. Деякі отруйні рослини спричиняють сильні опіки шкіри та слизових оболонок, а також алергічні реакції в разі контакту з ними.

В Україні ростуть такі отруйні рослини: беладона, блекота, дурман, паслін, цикута, болиголов, чемериця, вороняче око, вовчі ягоди та ін.

Профілактика отруєнь рослинами:

• обходьте стороною невідомі рослини;
• не вживайте невідомі рослини в їжу;
• не дозволяйте дітям самостійно збирати ягоди;
• не вживайте екстракти трав, що виготовлені без узгодження з лікарем;
• не збільшуйте самостійно дозу екстрактів та відварів, призначених лікарем;
• якщо ви вирушаєте в подорож, не забудьте захопити із собою аптечку першої допомоги.

Ознаки та симптоми отруєння рослинами

Отрути рослинного походження дуже ушкоджують органи травлення.

Симптоми отруєння з’являються через 1–2 год.

Виникають нудота, блювота, пронос.

Значне зневоднення організму спричиняє загальну слабкість.

У разі отруєння ягодами блекоти з’являються запаморочення та галюцинації.

Перша допомога в разі отруєння рослинами

• Дотримуйтесь принципів надання допомоги в разі пероральних отруєнь.
• Постраждалому дайте активоване вугілля, сорбенти.
• Покладіть постраждалого в ліжко.

Викличте «швидку медичну допомогу».

Отруєння рослинною отрутою

(отруйними ягодами, рослинами тощо)

Дати потерпілому випити одну–дві склянки води (на склянку води дати 1/2 чайної ложки кухонної солі).

Викликати блювоту.

Повторити цю процедуру п’ять–шість разів, після чого потерпілий повинен з’їсти 100 г чорних сухарів або прийняти три–чотири таблетки активованого вугілля.

Прийняти проносне (сірчанокислий натрій або сірчанокислу магнезію (30–50 г), розведені в 1/2 склянки води).

У разі збудження покласти на голову холодний компрес, залишити потерпілого в ліжку.

У випадку непритомності покласти постраждалого (якщо він сидить, то опустити голову донизу), ноги підняти. Дати випити міцного теплого чаю.

У разі зупинки подиху й серця робити штучне дихання й негайно викликати лікаря.

Профілактика харчових отруєнь

Не меншу, ніж інфекційні захворювання, небезпеку для здоров’я людини становлять отруєння продуктами харчування, водою, перш за все в теплу пору року.

Харчові отруєння — це тяжкі захворювання системи травлення й усього організму. Причиною їх виникнення є порушення правил гігієни — брудні руки, фрукти й овочі, уживання несвіжих харчових продуктів, отруйних грибів і рослин.

Симптоми: діарея (пронос), нудота, блювота, біль у животі, підвищення температури тіла, сильна остуда, загальна слабкість; ослаблення зору, розлади функцій язика та глотки, запаморочення, головний біль. Можливі випадки ураження центрів дихання та серцевої діяльності, що нерідко призводить до смерті людини.

Перша допомога

• Викличте «швидку допомогу».
• До приїзду лікарів:

• для промивання шлунку закип’ятіть та остудіть 5–6 л води (а в разі тяжкого отруєння — 10–12 л, тобто ціле цебро);
• шлунок можна промивати простою теплою кип’яченою водою, але краще розчинити в ній речовини, які знезаражують шлунковий уміст і сприяють нейтралізації токсинів.

Перша допомога на основі марганцю (калій перманганату)

Розчиніть кристали калій перманганату у воді, щоб утворився насичений темний розчин Відфільтруйте одержаний концентрат марганцю, пропустивши розчин через кілька шарів марлі.

Долийте концентрат у воду для промивання, щоб одержати блідо-рожевий розчин. Не намагайтесь приготувати більш концентрований розчин марганцю — можна спричинити опік слизової оболонки стравоходу та шлунка.

Перша допомога на основі питної соди або кухонної солі

Зробіть розчин: столова ложка соди або кухонної солі на 1 л води.

Перша допомога на основі чаю

Додайте в рідину для промивання трохи настояного або процідженого через кілька шарів марлі чаю, щоб вода трохи пожовтіла.

Перша допомога на основі активованого вугілля

Розведіть у кип’яченій воді чотири-п’ять упаковок активованого вугілля (кожна з них містить по десять 0,5-грамових пігулок) і додайте дві столові ложки суспензії (отриманий розчин води з часточками активованого вугілля) у кожну склянку рідини для промивання. Потерпілий повинен випити близько трьох–чотирьох склянок розчину.

Якщо біль у шлунку дуже сильний, а сама думка про їжу викликає нудоту — утримайтесь від її уживання впродовж 24–36 год. Для хворого шлунка й кишечнику спокій — найкращі ліки.

Коли термін лікувального голодування мине, починайте їсти маленькими порціями через кожні 3–4 год.