Гомер

( приблизно VIII ст.  до н.е.)

Легендарний

засновник

європейської літератури

Гомер — легендарний поет, який стояв біля витоків грецької, а отже і європейської, літе­ратури. Його ім'я пов'язане з найстародавнішим літературним жанром греків — ге­роїчним епосом. Біографія Гомера нам невідома. Біографічні оповідання про леген­дарного засновника грецької літератури, на­писані Геродотом та Плутархом майже дві з половиною тисячі років тому, не можна сприймати як достовірні.

Вважають, що Гомер жив приблизно у VIII ст. до н. е. Легенди розповідають, що за честь називатися малою батьківщиною Го­мера сперечалися сім грецьких міст, але ця суперечка так і зависла у віках. Тільки місто Смірна в іонічній Малій Азії та острів Хіос здаються більш-менш імовірними претенден­тами на таке право. Місце народження Гоме­ра дотепер не встановлено, як і багато інших біографічних відомостей про уславленого по­ета Стародавньої Греції.

Антична традиція зображує Гомера сліпим (слово «гомер» іноді тлумачать як «сліпий»). Проте його поеми свідчать, що принаймні від народження він не був сліпим. Адже зорові образи посідають у поемах Гомера провідне місце. За допо­могою слова він, як художник-живописець, передає найтонші відтінки барв. Але стародав­нім грекам був близький і зрозумілий образ саме сліпого Гомера — загадкового, натхнен­ного богами мандрівного поета-провидця, який знає все про минуле і може передбачати май­бутнє. Його називали божественним і зобра­жували дещо подібним до Зевса. Для старо­давніх греків і римлян поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» втілювали найвищу мудрість, були найавторитетнішим джерелом знань, їх вивчали напам'ять, переписували, запам'ято­вували і цитували. За словами Григорія Ско­вороди, «Гомер був перший пророк древніх греків».

Поет класичної давнини, Гомер став учителем-наставником, взірцем для всієї античності. Відомий знавець античної міфології польський письменник Ян Парандовський писав : «Жива, щирозлота поезія Гомера невдовзі стала загальним набутком усієї Еллади...»

Гомер — ось уже три тисячі років популярний автор. На зорі своєї слави і аж до візантійських часів він вивчався у школах. Йо «Іліада» та «Одіссея» стали еталоном для кожної поеми античності і дали могутній поштовх усій наступній художній творчості античного світу. Лівій Андронік перекладає «Одіссею» латинською мо­вою. Вергілій, створюючи свою «Енеїду», на­магається сягнути рівня гомерівського епосу. І хоча у середні віки про Гомера на деякий час забули, у XVIII ст., завдяки зусиллям анг­лійського вченого Р. Вуда, він знову був ви­знаний неперевершеним генієм. Вплив давньогрецького поета на творчість класиків світової літератури новітнього часу є незапе­речним.