Есхіл

( близько 525 – 456 рр. до н.е.)

   Поборник розуму і    

    свободи

Горді слова Прометея: «Свого нещастя на негідне рабство я не проміняю»,— з трагедії Есхіла «Прометей закутий» характеризують і їх ав­тора, і його епоху. Ці слова — формула пове­дінки незалежної і сильної духом особистос­ті, тому вони мають виключне значення для розуміння громадянського кредо Есхіла — «володаря думок Еллади», поборника розуму і свободи.

Есхіл — перший грецький драматичний поет, який здобув світове визнання. Жив він у Греції за доби створення Афінської держави та становлення афінської рабовласницької де­мократії. Це був героїчний час греко-перських війн, у яких нова Греція брала гору над старим деспотичним Сходом. Перемоги у бит­вах під Марафоном (490 р. до н. е.), біля Са­латна (480 р. до н. е.) та під Платеями (479 р. до н. е.), учасником і свідком яких був Есхіл, назавжди лишилися в його пам'яті символом патріотизму І єдності греків у боротьбі за незалежність. Сам поет завжди ставив свої військово-громадянські заслу­ги вище від поетичних. В епі­тафії, складеній, як вважають, ним самим, ска­зано:

Мужність його пам'ятають гаї Марафону

і плем'я Довговолосих мідян,

в битві пізнавших його.

Народився Есхіл у місті Елевсіні в аристок­ратичній родині. Вже у зрілому віці брав участь у всіх вирішальних битвах греко-перських війн, але здобув безсмертну славу не як воїн, а як великий драматург. Його перу належать двад­цять сатиричних драм і сімдесят трагедій, з яких до нас дійшли тільки сім. Про інші тра­гедії ми можемо судити лише з фрагментів, що збереглись (їх не більше чотирьохсот). У творчих змаганнях поетів Есхіл здобув, за одними відомостями, 13 перемог, за іншими — 28. Помер він у сицилійському місті Гела, за деякими свідченнями, вигнанцем. Причини ви­гнання нам не відомі.