Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків із зарубіжної літератури

Уроки 2 – 3 Тема: «Острів «Дамаскин» архіпелагу «Павич», або де завжди будується третій храм (інтерпретація оповідання Милорада Павича «Дамаскин»)

Уроки 2 – 3

Тема: «Острів «Дамаскин» архіпелагу «Павич», або де завжди будується третій храм (інтерпретація оповідання Милорада Павича «Дамаскин»)

Мета: ознайомити учнів з історичною основою оповідання; дослідити змістові особливості «нелінійної літератури», інтерактивність та фрагментарність тексту, використання фактів візантійської та поствізантійської культури; удосконалювати уміння аналізувати тексти літератури постмодернізму; розвивати уміння інтерпретувати текст; виховувати інтерес до сучасної літератури.

Чи не знаєте ви, що ви – Божий храм і Дух Божий у вас пробуває?

Як хто нівечить Божого храма, того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той – то ви!

Перше послання св. ап. Павла до коринтян 2, 3

Господи, Дамаскине, та де ж Йован будує той третій храм? – На небі. Третій храм Йован завжди будує на небі…

М. Павич, «Дамаскин»

 

Обладнання: зображення храмів; тлумачний словник; репродукції картин
Фрідріха.

І. Актуалізація опорних знань

Бесіда.

  1. Які особливості літератури постмодернізму?
  2. В чому сутність постмодерністської ідеї «смерть автора»?
  3. Дайте поняття «нелінійної літератури».
  4. Що таке інтерактивність тексту?
  5. Які ваші враження від оповідання М. Павича «Дамаскин»?

ІІ. Робота над основним змістом уроку

Оголошення теми та мети уроку.

Історичні коментарі (підготовлені учні).

Перше повідомлення: історія Іоанна Дамаскина (близько 675 – близько 749).

Іоанн Мансур (що значить переможний) – саме таким було його успадковане ім’я, отримав прізвисько «Дамаскин», тому що народився і довго жив у Дамаску, столиці Сирії, яка тоді вже була мусульманською, незалежною від християнської Візантії державою.

Дамаскин – один із найвидатніший діячів християнської церкви, літератури і культури, духовний ватажок могутнього руху проти іконоборства, «боротьби з іконами» - заборони не лише поклоніння іконам, а й права на саме їхнє існування, прирівнювання їх до язичницьких ідолів. То була перша, найстрашніша хвиля іконоборства, підтримана особисто імператором Візантії Левом Ісавром. Іоанн Дамаскин вивів тоді ікону з-під смертельного удару. Він перший прийняв і витримав бій за ікону.

Імператор удався до наклепу: до халіфа нібито «випадково» потрапив лист, зміст якого засвідчував «факт» зради християнином Іоанном Мансуром державних інтересів мусульманської Сирії на користь християнської Візантії: від імені «зрадника» було складено листа, в якому він закликав Льва Ісавра захопити Дамаск та ще й пропонував йому свою допомогу. Халіф був уражений зрадою свого улюбленого міністра. В гніві він звелів Дамаскинові кисть правиці і вивісити обрубок на центральній площі столиці. А далі, як засвідчує житіє, події набули містичного характеру: «Увечері на прохання святого Іонна халіф повелів повернути йому відсічену руку. Приклавши її до суглоба, преподобний став молитися перед іконою Пресвятої Богородиці і просити зцілення. Знесилений, він задрімав на молитві і побачив Божу Матір. Пречиста сказала, що рука його здорова, і повеліла ретельно трудитися нею на славу Божу. Прокинувшись, святий Іоанн обмацав свою руку і побачив її зціленою. У пам’ять про це предивне чудо преподобний Іоанн носив на голові плат, яким була оповита його відсічена рука, і все подальше життя з удячністю і любов’ю оспівував у своїх творах Пречисту Богородицю». Саме тоді і з’явилася нова, зараз уже канонізована ікона Богородиці – Божа матір Троєручниця: це Дамаскин на знак своєї вічної подяки за чудесне зцілення прикріпив до срібного окладу чудотворної ікону руку, вилити з чистого срібла. Зараз ця ікона знаходиться у монастирі Хілардарі (Греція, Афон).

Друге повідомлення: історія Йована Лествичника. Так звали видатного діяча православної церкви монаха Іоанна (бл 525 – бл 600), прозваного за своєю основною працею «Лествичником». «Лестивця», тобто драбина, - наскрізний символ важкого духовного сходження, що проходить через усю книгу. Понад усе цінує Іоанн саме напружене зусилля боротьби із самим собою. У передмові до його книги «Лестивця, що веде на небеса, слово до пастиря» сказано, що Іоанн Лествичник рано («будучи 16 років тілесним віком, досконалістю ж розуму тисячолітнім») став послушником, а через чотири роки постригся в монахи на Синаї. 40 років Іоанн був самітником в пустелі Фола, не проронивши за цей час жодного слова.

Аналіз тексту «Дамаскин». Розділ «Будівничі»

  • До якого століття апелює втор на початку твору? З якою метою він це робить, на вашу думку (конкретизує час, зображує історичні події чи викликає у читача певні часові асоціації).
  • Чому з Осата в Сербію прийшло 800 сербських каменярів і мулярів?
  • З якою метою вони вели будівництво, страждаючи від розлуки з близькими (везли човнами та возами дерево і камінь …, а в снах бачили своїх далеких дружин такими, якими ті вдома вже не могли бути. Й страждали, бо не вміли плакати вві сні»? Чому не поверталися до дому?
  • Доведіть текстом, що не заробітки і матеріальні блага цікавили будівничих. « Безупинно мурували. Від перевтоми врядигоди забували все про себе, зі свого життя згадуючи лише запахи…» - з чим можна порівняти таку працю? (самопожертва, яка можлива при духовній місії, а не заради матеріальних благ).
  • Який художній прийом застосовує автор для опису цього дійства?
  • Що символізує будівництво храмів? (відродження духовності, духовний зв’язок з попередніми поколіннями).
  • Порівняйте опис масового будівництва церквів та монастирів з біблійним висловом: «Час розкидати каміння і час збирати каміння».
  • Хто і чому найбільше уславився серед архітекторів ХІХ століття села Мартинця?
  • Як із образами і символами розділу пов’язаний девіз життя майстра Димитрія Шуваковича: «Якщо хочеш довго і щасливо прожити на землі, не щади себе ані в чому»?
  • Розшифруйте, які смислові значення та настанови приховані в девізі Шуваковича?
  • Яке ідейнохудожнє значення згадки про урни для сліз зроблені Шуваковичем? Яка їх роль в композиції оповідання?

 

Розгадка кодів символів алегорій розділу (робота в групах)

І група: Чому 800 сербських каменярів і мулярів мали одне ймення Йован? Поясніть символ будівництва храмів.

ІІ група: Спробуйте пояснити чому мулярі і каменярі бачили п’ятьма мовами й хрестилися на два лади, зводячи нові православні церкви?

ІІІ група: Знайдіть у тексті алегорію розпорошеності сербського народу, його мови і віри серед інших народів та нездоланне прагнення зберегти і відновити свою неповторність і єдність.

IV група: Розшифруйте символіку побудови Шуваковичем «навколо палацику в новому стилі модний парк із античними мармуровими урнами вздовж доріжок» (Візантія спадкоємиця античності Еллади і Риму, а Сербія спадкоємиця Візантії).

 

 

ІІІ. Підсумки і узагальнення

З’ясування інтертекстуальності оповідання, дослідження кількох змістових пластів

1-й пласт – історичний, життя Сербії між двома імперіями, трьома вірами і безліччю мов.

2-й пласт – філософсько-символічний: вічні проблеми розпорошених етносів, які прагнуть духовного відродження.

3-й пласт – асоціативний: враження і осмислення тексту читачем відносно свого життєвого досвіду і знань.

4-й пласт – поєднання усіх часів і історичних фактів в один світовий час існування людства (гіпертекст).

Аналіз розділу «Обід»

Спостереження над текстом.

  • Що розповідає автор про пана Николича фон Рудна?
  • Який художній прийом використовує автор, коли зазначає, що Николич був «уразливою людиною»? Що це означає для героя?
  • Як знайомить нас автор з Атилією, донькою Николича?
  • Знайдіть смислові коди, ключові слова в описах зовнішності, одягу Атилії та поясніть їх.
  • Що вимагає від батька Атилія? Зверніть увагу, що Атилія вже бачить палац і храм, а батько нічого не бачить.
  • Який смисл приховано в такому протиставленні?
  • Яке завдання отримав візник Ягода від Атилії?
  • Про яких двох найкращих будівничих Йванів доповіли пану Николичу?
  • Прокоментуйте інформацію про Йванів: «Один дістав ім’я за Йваном Дамаскиним, який будував храми в серцях людей…А інший за церковним отцем Йваном Лествичником, який робив драбини до неба»[1,с32]: а) з точки зору першого прочитання; б) з точки зору історичної інформації; в) відносно світової місії і призначення цих двох людей; г) ваша особлива думка.
  • Як в тексті зашифровано часи життя Йванів Дамаскина і Лествичника? Який факт життя Лествичника приховано в його характеристиці мовчуна?
  • Спробуйте розшифрувати метафоричний зміст опису гри на роялі Атилії. Як ви розумієте слова, що в світі є пісні, «які вміють любити нас» і яких ми ніколи не чули й не почуємо?
  • Які думки викликає у вас пояснення побудови будинків як «безперервного листування»?
  • Знайдіть у даній згадці про листи натяк на історичний епізод із життя Дамаскина? ( підробний лист з наклепом на Дамаскина).
  • Спробуйте розшифрувати зміст слів Атилії, що вона народила у мріях і виростила сина, який тепер будуватиме їй палац. Як ці слова можна пояснити з точки зору філософських поглядів пост модерністів (світовий хаос, алогізм, відсутність часу)?
  • Чи завжди можна пояснити логічний зв’язок між подіями? Чи справджується в житті, на вашу думку, лінійна зв’язка «причина – наслідок»?

Розгадування, інтерпретація символів, кодів розділу ( робота в групах)

Символ дарунка. (І – ша група).

Спробуйте пояснити символ батьківського подарунка: коштовності з одного боку і компас на зворотному боці годинника, а також символ кораблика із скоринок хліба, що Дамаскин подарував Атилії.

Символ мовчання. (ІІ-га група).

Які алюзії викликає згадка про вміння мовчати Ягоди? Яке значення теми мовчання і який прихований зміст цієї теми в творі?

Символ будівництва і храмів. (ІІІ-тя група).

Як тема храмів пов’язана зі словами св. апостола Павла в першому посланні до коринтян? Прослідкуйте цю тему на різних рівнях тексту.

Спробуйте пояснити слова: «… все має бути готове одночасно … храм без палацу нічого не вартий, та й палац нічого не вартий без храму. Обидві споруди мусять бути завершені в строк. А строком є вінчання…». [1, с 33]

Що символізує храм, а що палац?

Символ руки. (ІV-та група).

Знайдіть у тексті символічне зображення, що можна трактувати як зображення трагічного епізоду життя Дамаскина – відсічення правої руки. Спробуйте пояснити його художньо-естетичне і емоційне навантаження.

Роздум (усно) над темою любові

Поясніть своє розуміння слів Атилії: «Любов – це щось, чого вчишся й у чому тренуєшся. До того ж любов – це те, що потрібно вкрасти. Якщо ти кожного дня не вкрадеш у себе трохи снаги й часу для любови, то від неї нічого не лишиться». Знайдіть експресію цих слів. Порівняйте їх зі словами св. апостола Павла в посланні до коринтян: «Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає!» [11,с 1416].

Творче завдання

Придумайте асоціативний ряд до слів та поясніть своє бачення їх символічної сутності:

Мовчання - …

Будинок - …

Рука - …

Слово вчителя про перше перехрестя і можливість вибору порядку аналізу розділів: або розділ «Третій храм» спочатку аналізувати або «Палац». Даний вибір можливий завдяки нелінійності тексту і є проявом постмодерністського світосприйняття: події у світі не мають причинно-наслідкового характеру.(Для пожвавлення уроку можна вибір зробити шляхом жеребкування).

Аналіз розділу «Третій храм»

(Методичні рекомендації: аналіз можна проводити у вигляді евристично-пошукової бесіди учителя з учнями або пошуково-аналітичної роботи в групах за заданими питаннями).

Чому для храму було обрано місце, де «дме лише один вітер»?

Поясніть символ вітру на різних текстових пластах.

(Вітер, як явище природи, що зв’язує земні простори, перемішує їх пил і трави; вітер, як символ пориву, зміни, неспокою; вітер, як один із основних лейтмотивів творчості Павича, як думка про необхідність само ідентифікації сербського народу, його не розчинення в інших етносах. Вітер – символ думки, національної ідеї, політики, прагнень. Тому над Сербією завжди дме кільки вітрів).

Чому зодчий Йован Лествичник приніс креслення не одної церкви, а трьох? Розшифруйте символи цих трьох церков.

1-й храм із самшиту – храм душі, який будується на землі діяннями, прагненнями і думками людини, природне.

2-й храм кам’яний – храм, який є сходинкою до духовного самовдосконалення.

3-й храм на небі – досягнення духовного, чистота і висота існування людської екзистенції; таємниця ( таємниця істинного «я» людини і композиційна таємниця).

Пригадайте і поясніть символіку числа «три».

Який зв’язок між цими храмами?

Чому раптом перестав рости храм із самшиту? Хто в цьому був винен? Поясніть всі можливі варіанти цього символу.

Чому Николич наказав викликати не Йована Лествичника, що перестав будувати храм, а іншого Йована – Дамаскина? Як це його характеризує?

Чи спрацював підступний план Николича

Як Дамаскин пояснив неможливість будувати храм?

Коли можлива побудова людського храму? Перечитайте епіграф до уроку – слова св. Апостола Павла. Як вони співвідносяться з думкою твору?

Мистецька хвилинка

Розгляньте картини Каспара Фрідріха «Зимовий пейзаж з церквою» та «Абатство в дубовому гаю».

Який настрій панує на цих картинах? Які почуття і думки вони викликають? Хто є героями цих картин? Чи можна їх назвати пейзажами душі художника? Чому? Яка роль храмів на цих полотнах? (храм як мета, мрія, фантасмагорія, перехід до іншого світу).

Підсумки. Роздум: «Чи можна розгадати таємницю третього храму?».

 

Аналіз розділу «Палац»

Коли за домовленістю повинен був Йован Дамаскин подати малюнок палацу?

Де мав звести палац зодчий ? Поясніть символи даного місця.

Якою мала бути будівля за планом Дамаскина?

Довідкова інформація

Тимпан – [ з гр. tympanon барабан, бубон] – трикутне поле фронтону.

 

Перечитайте уривок про знахідку Дамаскина: «Риючи рів для підмурків, Дамаскин викопав жіночу мармурову скульптуру. Її волосся й очі були зелені, а тіло – буре, майже чорне. Зігнутим указівним пальцем дівчина когось манила до себе». [1,с 38]. В чому символічний зміст знахідки ?

(Сербія спадкоємиця Візантії, а Візантія – спадкоємиця Античності. Чи не є це своєрідним нагадуванням сербові Николичу фон Рудна про те, що ніколи не варто забувати свого коріння, своїх витоків?).

Як поставився Николич до знахідки? Яку рису це додає до його характеру та поглядів?

Як зреагувала Атилія на рішення батька? Чому?

Про що нагадує відбита рука скульптури?

Що трапилося з Дамаскиним? Які чутки поширилися про зодчого?

Спробуйте пояснити, чому автор дає дві протилежні інформації про Йована Дамаскина: спочатку, що він «ніколи не носив ні шаблі, ні ножа», а пізніше, що «завжди носив з собою шаблю»? Як це співвідноситься з прийомами постмодернізму?

Як чутки про зодчого асоціюються з фактом життя Дамаскина – наклепом?

Порівняйте реакцію Атилії та батька на поранення Дамаскина. Про що свідчить ця різниця?

Чому Николич відмовився заплатити будівничим за пророблену роботу?

З якою метою він покликав до себе суперника Дамаскина – Йована Лествичника?

Що розповів Лествичник про Дамаскина? Спробуйте пояснити символіку його розповіді.

Який «подарунок» прислав Николичу майстер? Що він символізує?

Підсумки. Роздум: «Чи легко будувати храми духовності в суєті людського існування?»

Узагальнення після вивчення двох розділів

Поясніть значення розділів «Храм» та «Палац» з точки зору :

  • Композиційної значимості;
  • Ідейно-художнього навантаження.

Чи можна знайти першість або послідовність в цих розділах відносно один одного?

Чи можна сказати, що події, які змальовані в цих розділах, відбуваються паралельно?

Знайдіть подібність в змодельованих ситуаціях даних розділів. Яке їх ідейне навантаження?

Чи можна можливість вибору читання твору на «перехресті» (в т. ч. на комп’ютері) вважати виявом характерної для постмодерністської літератури гри письменника з текстом і читачем? Свою думку аргументуйте.

Порівняйте побудову даного сюжету з побудовою реалістичних творів. Де проявляється більше довіри до читача? Чи можна сказати, що в постмодернізмі читач стає співавтором? Чому?

 

Друге перехрестя. Аналіз розділів на вибір: або спочатку розділ «Спальня» або спочатку розділ «Їдальня». (вибір можна провести як і в попередньому випадку)

Аналіз розділу «Їдальня»

Перечитайте перший абзац розділу [1,с 40].

Що шукала Атилія, блукаючи недобудованим палацом?

Поясніть значення символів на різних пластах тексту (або інакше у кожному з текстів, що існують одночасно, залежно від бачення читача): символ ключа; символ здатності спорудити добрий палац; безлад красивих речей, залишених для Атилії Дамаскиним.

Які дивні звуки почула Атилія, задрімавши на тапчані в недобудованому палаці?

Чому слова, які називали речі, що захаращували кімнату, автор називає «дивними звуками»?

 

Евристична словникова робота. Пояснити за допомогою тлумачного словника значення слова «свічадо»

(Свічадо – заст. 1. Дзеркало. 2. Підвісний свічник для багатьох свічок). [14,с 254].

Який художній прийом застосовує автор, перелічуючи предмети в кімнаті? Яке його ідейне навантаження?

(прийом каталогізації, з допомогою цього прийому створюється певний асоціативний ряд, який може бути осмислений читачем а) як закодоване послання, б) як перелік символічних предметів, необхідних для життя. Крім того, читач може мати власні погляди, або нічого не вбачати в даному кодуванні).

Чи «спрацювало» послання Дамаскина?

Що незвичайного побачила Атилія в їдальні, куди відправилась, підкорившись швидше своїй інтуїції? («Атилії щось спало на думку»).

Спробуйте пояснити символіку малюнку неба.

(Можливий варіант: сонце – Ісус, 4 зорі – 4 апостоли-євангелісти; зупинка годинника – вічність, перед якою опинилося людство після приходу Христа; кораблик – символ спасіння людства Ісусом серед життєвого моря).

Що таїлося у безладі розставлених в їдальні речей?

Роздуми над філософським пластом змісту даного уривку

Люди прагнуть певного порядку речей, подій і т.д.. А чи завжди хаос – це хаос? Можливо, це певний порядок, у якому не розгадано логічний зв’язок?

Перенесіть конкретні речі в абстрактну площину:

Кімната – …..(всесвіт);

Стеля – ……..( небо);

Предмети – …(природа, явища..);

Хаос – ………(нерозгадані коди всесвіту);

Годинник – …(час і вічність);

Компас – ……(дороговказ, вибір єдиного правильного шляху).

Кораблик - …(спасіння, Ісус);

Море - ………(життя).

 

Чому карта Дамаскіна виявилася на небі? Що вона символізує?

(Істинний шлях потрібно шукати у високому, небесному, горньому. Це ще раз доводить, що палац Дамаскина – духовний храм, дороговказ до духовних висот).

Про що написала Атилія у листі до батька? З’ясуйте, як тут автор розгорнуті (барокові) метафори та плетіння словес. Яке їх ідейно-художнє навантаження?

Про що свідчать розкоші прелатового монастиря? Порівняйте його з палацом Дамаскина.

На які роздуми наштовхує це порівняння з приводу віри і цінностей життя католиків-бенедиктійців і християн?

Чим здивувала Атилію книга поручника?

Філософські роздуми про час у новелі і у всесвіті взагалі

Який ваш погляд на категорію часу?

Чи можна стверджувати, що існує лише «тепер»? Чи, можливо, всі часи існують одночасно?

А, можливо, часу не існує зовсім?

Чим закінчується даний розділ?

Чому, на вашу думку, Атилія не знаходить Дамаскина, а отже, і вірний шлях?

Який вона обирає шлях? Який її настрій?

Узагальнення і підсумки

Оцініть кінець даного розділу як кінець оповідання. Як його коди і символи переосмислюють зміст попередніх розділів?

Творча робота

Продовжити роздуми Атилії: «Наче йдеться про якесь плавання…, наче Дамаскин закликає мене в дорогу! Наче мушу прямувати за зорями, аби не заблукати.» [1,с.40]. (Або «Куди веде дорога морем за зоряним шляхом»).

Аналіз розділу «Спочивальня»

Про що повідомляла Атилія у своєму листі Йована Лествичника?

В чому вона звинувачує батька?

Які батьківські борги вона бере на себе?

Прочитайте рядки з листа Атилії до Йована Лествичника: «Але погляньте ввечері: зоряне небо, а над ним у всесвіті величезна всеохопна думка…»? Що є порятунком для Атилії? Спробуйте пояснити символ «всеохопна думка».

Чи пригодилися урни Шуваковича? Як ви можете це пояснити: чи передбачення долі, чи наврочування; чи як знання життя, що не буває без сліз і печалі? (інший варіант).

Проаналізуйте ці епізоди (установка урн та збирання в них сліз) з точки зору композиційного розташування. Як вони зв’язують ідейно-смисловий зміст твору та формують його композиційну структуру?

 

Перший розділ

 

Чому відбувається повне непорозуміння Атилії з батьком?

Чому, на вашу думку, знову почав рости самшит?

На що сподівалися Атилія і батько? Чи справдилися їх сподівання? Чому?

(Вони гадали, що коли почав рости самшитовий храм, то ростиме і кам’яний, так як занепад мав саме такий зв’язок. Але, очевидно, для відродження духовного замало виправити свої або чужі помилки чи покаятися).

Проаналізуйте деталь поведінки оскаженілого Николича, коли він зі злості хотів копнути ногою хорта. А як він поводив себе з тими, хто не міг його вкусити?

Дослідіть багатозначність символів та кодів спочивальні недобудованого палацу.

(Символіка чисел: три вікна – вікно як зв’язок зі світом, християнський догмат – трійця (інші варіанти); тридцять обертів ключа – тридцять сходинок Йванової лестивці до духовної досконалості; дві тиші – «одна маленька, в палаці, а друга безмежна надворі серед ночі»; пробудження від сонця (смислові змісти слова «пробудження» та багато символічність сонця); символіка античної статуї, що кличе і вказує путь; символи циркуля та кола з радіусом 30 миль).

Чи знайшла цього разу Атилія істинний шлях? Куди він її привів?

Чому цього разу Атилії відкрився шлях?

(Віддає батькові борги, просить вибачення у покаянному листі Йовану Листвичнику; оплакує своє попереднє життя, сльозами змиває і батькові гріхи, кається; символічним є і постриг, як початок нового життя).

Вчитель. Справдились слова Дамаскина, сказані на прощання Николичу: «Коли згадаєте, де нагрішили і кого скривдили, покаєтеся й спокутуєте гріх, борг повернете, тоді вам Йован закінчить храм». Правда, за батька покаялася донька, але вона його рідна кров. Якщо розкаяння щире, то Бог прощає борги, - таким є важливе положення християнської доктрини, яка не позбавляє надії на прощення навіть злочинців.[3,с 124]. Отож, самшит під вікнами Николичів знову став рости, «церква головного майстра Йована, присвячена введенню Пресвятої Богородиці до храму» була збудована, і її хазяйку, Атилію, там чекали два подарунки від двох Йванів: два перстені (кожен з літерою «А») для неї та її нареченого Олександра.

Підсумки і узагальнення

  1. Які основні лейтмотиви оповідання «Дамаскин»?
  2. Назвіть основні проблеми твору. Який погляд на них автора? А яка ваша думка?
  3. Чому, на вашу думку, «немає вдалого будівництва без таємниць, ані справжнього храму без дива»? Який смисл вкладає в ці слова автор?
  4. Дослідіть текст на наявність у ньому фактів візантійської та пост візантійської культури (балканські імена та географічні назви; побутові деталі).
  5. В чому співзвучність Української історії сербській? Який урок і висновки ми можемо отримати для себе із цього оповідання та його основних проблем?
  6. Що ви можете сказати про відбудову храмів та відродження духовності на теренах України, Черкащини?

Творча робота

ІІІ – рівень. Проблема Духу, Душі та тіла в оповіданні М. Павича «Дамаскин».

ІІ – рівень. Риси постмодернізму в оповіданні «Дамаскин» М. Павича.

І – рівень. Образи Николича та його доньки Атилії в оповіданні «Дамаскин» М. Павича.

Домашнє завдання. Написати творчу роботу на одну із тем:

  • Будівничий наших душ.
  • «…чиста сльоза змиває усі нечистоти, зовнішні і внутрішні».
  • Ради віри і спасіння…
  • Риси поетики оповідання М. Павича «Дамаскин».

 

Категорія: Конспекти уроків із зарубіжної літератури | Додав: uthitel (24.03.2018)
Переглядів: 27 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]