ХВИЛЮЮЧІ СКАЗАННЯ ГЕРОЇЧНИХ ЧАСІВ. СПІВВІДНОШЕННЯ РЕАЛЬНОГО ТА ХУДОЖНЬОГО СВІТІВ У БИЛИНАХ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Мета: познайомити учнів з новим жанром усної народної творчості — билиною, зокрема, з билинами Київського циклу; учити учнів визначати особливості поетичної мови билин; учити вмінню давати групову та порівняльну характеристику героїв; розвивати навички характеристики літературного персонажа; поглиблювати розуміння співвідношення реального та художнього світів; розвивати навички опису твору живопису.

ХІД УРОКУ

Майже тисячу років тому в Київській Русі виникли перші билини — усні народні оповіді про подвиги богатирів. У ті далекі часи тривожно було на кордонах Руської землі. Печеніги, половці нападали на Русь, спалювали села, витоптували поля, а людей убивали або забирали в рабство. Неспокійно було і в самій державі: воювали між собою руські князі, на дорогах чатували розбійники... Ці важкі часи знайшли відображення в усній народній творчості.

На сьогоднішньому занятті ми розпочнемо знайомство з новим для вас жанром фольклору, а саме — з билиною, визначимо особливості її побудови та поетичної мови, дізнаємося про головних героїв пісенного епосу Київської Русі. На вас чекає, сподіваюся, цікава мандрівка поетичним світом народної творчості.

І. Актуалізація опорних знань

• Які твори ми називаємо фольклорними?

• Які жанри усної народної творчості вам відомі?

• 3 якими художніми засобами ми зустрічаємося у народних піснях та казках?

• Як будується народна казка?

• Які групи героїв зустрічаються в казках?

II. Аналітична робота над образами билинних персонажів

Усі ви отримали попереднє завдання: прочитати перекази билин «Хвороба та зцілення Іллі», «Добриня Нікітіч та змій», «Альоша Попович та Тугарин» за редакцією О.Н. Нечаєва. Відповідно, сьогодні, досліджуючи образи персонажів, ви працюватимете у групах «Ілля Муромець», «Добриня Нікітіч», «Альоша Попович», «Змій», «Тугарин». Окрім того, у нас є теоретики, які вдома працювали над визначенням смислу деяких незнайомих нам слів та літературознавчими поняттями.

Випереджальне завдання групи теоретиків: визначити значення таких слів і термінів:

1) Билина — героїко-патріотична пісня Київської Русі про подвиги богатирів, для якої характерні поєднання фантастичних та історичних елементів.

2) Епічна пісня — давній фольклорний твір, який розповідає про народних героїв.

3)Богатирь (по В. Далю) — «человек рослый, дородньїй, дюжий й видний; необычный силач; смелый й удачливий; храбрый й счастливьш воин, витязь».,

4)В.І. Даль — російський учений-народознавець, письменник. Його основна праця — «Толковый словарь живого великорусского языка». Видавав збірки російського фольклору.

5)Б.М. Васнецов — російський живописець, член товариства передвижників. Автор картин, теми яких часто запозичував у російському фольклорі. Брав участь у розписі Володимирського собору в м. Києві.

1. Складання карти рідної землі

У ході відповідей учнів за допомогою завчасно підготовлених Ілюстрацій складається умовна карта Русі. (На ілюстраціях мають бути елементи, перераховані нижче)

• Уявіть себе богатирем і опишіть Руську землю, якою ви її побачили. («Славний город Ростов», «стольний Киев-град», «славний город Рязань», «чистое поле», «Божьи церкви», «дорога прямоезжая», «селас приселками», «город Муром», «село Карачарово», «торжище», «палати белокаменние»)

• Чи гарною постає у билинах Київська Русь?

• Але є на Русі й не дуже привітні місця. Назвіть їх. («Почай-река», «гори Сорочинские», «нори-пещери»)

• 3 ким вони пов'язані? (Зі Змієм, з Тугарином)

• Де потрібно розташувати їх на нашій карті і чому? (Вони розташовуються на околицях, оскільки символізують ворожий світ)

2. Характеристика героїв (групи отримують картки-пам'ятки з планом характеристики)

2.1. Завдання для груп, які характеризують богатирів.

1. Виписати постійні епітети й порівняння, за допомогою яких

твориться образ богатиря. .

2. Знайти опис зброї витязя.

3. Знайти опис богатирського коня та охарактеризувати ставлення до нього героя.

4. Охарактеризувати героя під час битви.

5. Охарактеризувати ставлення до батьків. ' 6. Визначити особливості поведінки в княжих палатах.

2.2. Завдання для груп, які характеризують ворогів Русі.

1. Виписати епітети й порівняння, за допомогою яких твориться образ.

2. Опис зброї персонажа, коня (якщо є).

3. Як герой проявляє себе в битві.

4. Визначити особливості поведінки на княжому бенкеті.

У ході доповідей членів груп складається порівняльна таблиця.

Богатирі

1) «Добрьій молодец», «богатьірь святорусский», «богатьірь светлорадостньш», «удаленький дородньш добрьій молодец».

2) «Крест клал по-писанному, а поклоньї вел по-ученому».

3) «Там у матушки просил благословення... выручать из полона змеиного русских пленников». (Добрьтя Никитич)

4) «Благословите меня, батюшко с матушкой, богатьірскую службу нести... нашу землю оборонять». (Илья Муромец) «Благослови меня, родитель-батюшка, послужить князю Владимиру на заставах богатьгрских стоять, нашу землю оборонять». (Алеша Попович)

5) «Алеша увертлив бьіл, на лету ухватил рукой острьій нож-кин-жалище». Стал просить-приговаривать: «Ты пролейся, туча, частим дождичком, залей у Тугарина коня крылья огненньїе!». «...догадлив й сноровист был». (Алеша)

6) «Богатырский меч», «латы кольчужные», «доспехи богатырские», «тугой лук разрывчатый», «стрелочки каленьїе», «палица богатырская», «копье долгомерное», «меч-кладенец», «меч булатный», «острый нож-кинжалище».

7) «А Добрыня проворен, увертливьій, увернулся от хоботов змеиных», «метнул тот трехпудовьій колпак в супротивника», «утерся расшитым (матерью) платком й коня утер», «мах-нул над Змеем плеткой семишелковой», «отрубил все хоботы змеиньїе... все три голови... потоптал конем всех змеенышей». «Выпускал из полона народу множество».

Вороги

1) «Тугарин-собачище», Змей — «поганое чудовище».

2) «Тугарин-собачище»: «образам не молился», «с князьями, с боярами не здоровался», «расеелся-развалился», «насмеха-ется», «ендовьіми пьет зелено вино», «по белому лебедю за раз глотал ».

3) «...метнул в Алешу ножом-кинжалищем», «взвился на крьі-латом коне под оболоки, чтобьі... сверху ударить». (Тугарин)

4)Змей ведет «льстивые речи», «снплет искрьі, огнем палит», «поклялся век не летать на землю Русскую й в полон не брать, да нарушил клятву-заповедь», «углядел в реке безоружного, кинулся вниз: "Ты теперь, Добрыня, у меня в руках"».

5) Змей: «искрьі», «о трех головах, о двенадцати хоботах», «поганими крыльями солнце затмил».

6) У Тугарина «конь на крыльях огненних был».

3. Обговорення доповідей

• Що спільного у розповідях про дитинство героїв?

• Чим відрізняються роки їхнього дитинства?

• Чи можна сказати, що в певний період свого життя герої опинилися перед вибором?

• Чому герої обрали шлях воїна?

• Що здобули і що втратили богатирі, зробивши свій вибір?

• 3 якої причини, прийнявши рішення, просять благословення батьків?

• Як батьки поставилися до рішення своїх дітей і чому?

• Чи можемо сказати, що поряд зі спільними рисами герої мають індивідуальні особливості характеру? (Так, Ілля Муромець могутній і досвідчений, Добриня Нікітіч знає грамоту, тала по витий гусляр, Альоша Попович веселий, кмітливий, хитрий)

• Порівняйте поведінку богатирів та їхніх ворогів під час бою. Як вона характеризує героїв?

• Чому герої ґречно поводяться у княжих палатах, хоча і набагато сильніші за всіх запрошених? (Висловлюють повагу до звичаїв гостинності, шанують стольного князя, якому приїхали служити, окрім того, відчувають себе представниками своєї сім'ї, яку не хочуть осоромити)

• Чому так нахабно поводяться вороги, зокрема, Тугарин, хоча в палатах князя багато воїнів? (Не зустрічає опору)

• На яких деталях поведінки Тугарина наголошують оповідачі? (Ненажерливість, підступність, надмірне пияцтво)

• Чому Тугарина наділили такими якостями? Чим він нагадує Змія?^

• В інших варіантах билини Тугарина також називають змієм. У казках, ми зустрічалися з Чудом-Юдом, Змієм Гориничем. Чому цей образ часто трапляється у фольклорі? (На Русі змій — символ смерті та підступності. Окрім того, вороги спалювали міста і села, які вдалося захопити. Дим пожарищ викликав у наших предків асоціації з надприродним чудовиськом, яке вивергає полум'я. З прийняттям християнства утвердився образ ворога-змія, який несе погибель. Окрім того, билини складалися в ті часи, коли у підсвідомості людей жили міфологічні архетипи. У багатьох міфах змій або змієподібна істота крадуть сонце', загрожують богам та напівбогам (наприклад, Лернейсьіса гідра) тощо. Борючись із ними, герої ставали в ряд змієборців, які стверджували перемогу гармонії над хаосом)

• У билинах герої неодноразово відмовлялися від багатства. Але, споряджаючи коней, використовують шовк, золото. Чи немає в цьому протиріччя?

• Яке місце в житті героя займав богатирський кінь? Наведіть приклади. (Кінь — це бойовий товариш. Він нарівні з богатирем б'є ворога. А кінь Іллі Муромця, за деякими билинами, навіть «володіє віщим словом»)

• Чому героями билин стали богатирі — люди незвичайної мужності, сили і благородства?

• У чому богатирі вбачали мету і сенс свого життя?

• Яким було походження витязів? (Селянин, житель міста, син священика)

• Як пояснити, що богатирями стали люди такого різного походження? (Таким чином стверджувалася думка про те, що лише тоді, коли для боротьби об'єднається увесь народ, можна отримати перемогу над ворогами рідної землі)

III. Робота над картиною В. Васнецова «Богатирі»

1. Розповідь теоретиків про художника

Обсяг доповіді 10—12 речень, обов'язкова умова — вказати твори художника, зробити розповідь цікавою.

• Чи можна картину «Богатирі» назвати своєрідною ілюстрацією до билин? Свою відповідь аргументуйте цитатами.

• Яких богатирів зобразив В. Васнецов на полотні? Чи можете текстом довести свою думку?

2. Читання вчителем уривку з билини « Алеша, Илья й Добрыня»

А Владимир-князь приказьівает:

— Отроки, слуги верные, наливайте чару зелена вина да разбавьте медами стояльїми, поднесите чару Алеше Поповичу, другу чару поднесите Илье Муромцу, а третью чару подайте Добрынюшке Никитичу.

Подымались богатыри на резвьі ноги, випивали чарьі да меж собой побратались: старшим братом називали Илью Муромца, средним — Добрыню Никитича, а младшим братом нарекли Алешу Поповича. Они три раза обнималися да три раза целовалися.

Поднимался, вставал млад Алеша Попович да возговорил:

— За хлеб-соль да за почести благодарствую. А тьі позволь-то князь Владимир стольнокиевский мне с крестовыми братцами Ильей Муромцем да Добрьшей Никитичем погулять-повеселиться в Києве, а потом поедем на заставе богатырской стоять, станем землю русскую от недругов оборонять!

Тут славные могучие богатыри Алешу Поповича славили.

• Як ви розумієте вираз «богатирська застава»?

• Якими постають перед нами богатирі?

• Чи вдалося художнику відтворити особливості їхньої вдачі? Якщо так, то як саме?

• Що, на вашу думку, відбудеться після того моменту, який зображено на полотні? (Незважаючи на зовнішню статичність картини, вона сповнена динамізмом, містить зав'язку майбутньої дії — битви з ворогом. Про це свідчать пози героїв, зброя, яку вони тримають у руках, погляд Іллі Муромця, який видивляється ворогів, напіввитягнутий із піхов меч Добрині. Про близьку битву говорить також і оточуючий пейзаж — відсутність сонця, хмари на небі, рвучкий вітер) До речі, цікава історія створення цієї картини. В. Васнецов, гуляючи в лісі, зайшов на галявину. І раптом побачив три могутніх дуби. Відразу в думках зародилася ідея майбутнього полотна. !$а цим ішли місяці клопіткої праці над змістом билин та казок, мандрівки Росією.

• Як ви думаєте, чому саме дуби надихнули художника на створення образів богатирів? (Дуб — символ чоловічої сили. Окрім того, в російському фольклорі дуб — Світове дерево. Таким чином, богатирі — опора землі, уособлення перемоги добра, встановлення гармонії у світі)

• Чи тільки богатирі є героями картини? (Важливим персонажем полотна є образ рідної землі, яка показана у всій своїй красі та багатстві)

• Яке місце на полотні відведене Руській землі?

• Чи могла вона мати інших захисників?

• Як художник передав єдність богатирів зі своєю землею? (Гриви коней розвиваються, як і трави, подібна кольорова гама у змалюванні героїв та природи)

IV. Визначення художніх особливостей билин

1. Група теоретиків знайомить учнів з визначенням поняття «епічна пісня»

• Спробуйте дати визначення билини як фольклорного жанру. Після відповідей декількох учнів надається слово групі теоретиків, які працювали з літературознавчими словниками. Якщо учні знайшли декілька визначень, можна провести таку роботу: обґрунтувати свою думку про те, яке визначення є найбільш вдалим.

• Ще раз згадаймо сюжети прочитаних билин. Чи можна сказати, що вони нагадують казки? Обґрунтуйте свою думку. (Як і казка, мають зачин, основну частину, кінцівку. Наявні фантастичні персонажі, магічні числа)

• Чим, на вашу думку, билини відрізняються від казок? (Відомі час і місце дії — Київська Русь ІХ-ХІИ століть, богатирі не користуються чарами)

Друга відмінність стосується форми оповіді. Вони складалися особливим билинним віршем і виконувалися речитативом у супроводі гуслів)

• Які художні засоби найчастіше зустрічаються у билинах? Наведіть приклади. (Постійні порівняння та епітети; гіперболи; повтори)

« Чому виконавці билин перебільшували силу ворога? (Таким чином підкреслювалася могутність богатиря)

• Знайдіть у тексті приклади повторів? Навіщо виконавці декілька разів повторювали певні епізоди? (Це найважливіші місця оповіді: спорядження богатиря, опис коня, батьківське благословення тощо)

Билина — одна з різновидів епічних пісень.

2. Цикли билин

1. Київський.

Розповідають про подвиги героїв-богатирів, які захищають Київську Русь, служать київському князеві. Саме в них зустрічається слово «богатир».

2. Новгородський.

Розповідають про життя великого торгового міста Новгорода.

3.Цикл.

Цикл — група відносно самостійних творів, об'єднаних темою, оповідачем, загальним задумом.

3. Художні особливості билин

1. Виконувалися у супроводі гуслів народними співцями-гус-лярами.

2. Виконувалися речитативом.

3. Мають велику кількість повторів.

4. Художні засоби: постійні епітети, порівняння, гіперболи.

5. Складаються із зачину, основної частини, кінцівки.

Говорячи про билини, не можна не згадати їхніх виконавців.

• Зачитайте початок билини «Добриня Шкітіч та Змій». («Возьму гусли звонкие, яровчатьіе да настрою гусли на старинньш лад, заведу старину стародавнюю, бивальщину о деяниях славно-русского богатиря Добрини Никитича. Синему морю на ти-шину, а всем добрим людям на послушанье»)

• Чим він відрізняється від початків інших прочитаних нами билин? (Перед зачином містить заспів)

• Яку роль відіграє заспів у творі? (Прямо зі змістом не пов'язаний, але налаштовує на певний лад)

• Яку мету ставив перед собою гусляр-виконавець?

• Як він сам ставиться до зображуваних подій?

• Чому таким важливим для нього є «всех добрьіх людей послушанье»?

4. Письмове завдання

Дати відповідь на питання

• Якими мали бути гуслярі, виконавці билин? (Декілька учнів мають зачитати відповіді)

V. Узагальнення

І.Чи можна вважати билини «енциклопедією» давньоруського життя?

2. Про які сторони життя наших предків ми дізнаємося, читаючи билини?

З.Учені-фольклористи називають билини нашою національною гордістю. Чи погоджуєтесь ви з цією думкою?

VI. Домашнє завдання

1. Підготуватися до виразного читання билини «Ілля Муромець та Соловей^розбійник», поділити її на логічно завершені частини.

2. Дослідити співвідношення реального та фантастичного у билині.

3. Дібрати з тексту характеристики Іллі Муромця, «чернігівської сили чорної», Солов'я-розбійника, київського князя.

4. Вивчити визначення літературознавчих понять, опрацьованих упродовж заняття.

5. Створити інсценізацію билини.