Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків із історії України

Тема. Реформи в сільському господарстві України наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр.

Тема.     Реформи в сільському господарстві  України наприкінці 1950 — у першій половині 1960-х рр.

Мета.    Показати суперечливість реформаторської діяльності М. Хрущова, її вплив на розвиток України. Формувати уміння аналізувати та порівнювати економічні процеси Виховувати почуття патріотизму, толерантності до історичного минулого своєї держави. Тип уроку:     вивчення нових знань.

Обладнання: підручник, хрестоматія, учнівські сторінки, ресурси Інтернету, відеоролик

 

Основні поняття і терміни: волюнтаризм

Основні дати:                                                                                                                                               1954 р.  —  початок освоєння цілинних земель

1957 р. — запровадження системи раднаргоспів;  початок масового житлового будівництва; 1958 р. — ліквідація МТС; 

1959 р.  — початок адміністративного запровадження в сільському господарстві вирощуваним кукурудзи без урахування природно-кліматичних щ інших умов;

 

                                             Хід уроку:

  1. Організація навчальної діяльності.
  2. Перевірка домашнього завдання.
  1. Історична розминка
  2. Вгадай історичну особу за описом
  3. Тестування
  1. Етап орієнтації
        • Пригадайте, які галузі економіки були пріоритетними в період відбудови?
        • Чому, на вашу думку, потрібно було приділити більшу увагу розвитку сільського господарства?
  2. Етап визначення мети.   

        

  1. Етап проектування.

Використаємо ресурси Інтернету, дослідницька робота в групах

  1. Етап організації і виконання плану роботи
  • «Прогнозована  діяльність»

Перегляньте відеоролики про М. Хрущова і на основі вражень про особистісні риси характеру і спрогнозуйте суть    реформ в с/г.

Що станеться? (Передбачення)

Що сталося? (Сюжет)

 

 

 

  • Етапи реформаторської діяльності М. Хрущова

 

1953-1956

    

1956-І962

 

1962—1964

Поміркована десталінізація

Радикальна десталінізація

 

« Реформаторська гарячка»

 

 

  • Слово вчителя «Реформаторські заходи М. Хрущова у 40-50 роки

Найслабшою ланкою радянської економіки було сільське госпо­дарство. На 1945 р. воно становило 60 % довоєнного виробництва. Рівень зростання продукції в сільському господарстві  за період 1949—1952 рр. складав лише 10 %, у той час як у промисловос-230%.  До того ж,  сільське господарство було збитковим, повоєнні  роки   в  історії  сільського  господарства  заповнені всілякими  реформаторськими планами, які лише завдавали йому інших ударів.

-У 1946 р., коли в українському селі лютував голод, з ініціативи М. Хрущова були розпочаті економічно необґрунтовані  роботи щодо освоєння заплав Дніпра, його приток — річок Ірпінь, Остер та ін.

-У 1948 р. розгорнулася нова кампанія — меліорація земель і осушення боліт. Усупереч очікуваним наслідкам на осушених землях укіс трав не збільшився,  а навпаки,  зменшився.  Проте це не застерегло М. Хрущова від нових експери­ментів.

- Одним з таких експериментів було створення замість сіл «агроміст» з населенням 5 тис. жителів (перше таке «агромісто» було створено в Київській області).  Ця кампанія супроводжува­лись ліквідацією неперспективних сіл. І хоча від ідеї «агроміст» швидко відмовилися, кампанія з ліквідації неперспективних сіл мала своє  продовження у наступні десятиліття.

  • Проблемне питання
        • До чого б привела реалізація  цієї програми ?

( Реалізація  цієї програми призвела б до насильної ліквідації селянства як класу.)

 

Невгамовна натура Хрущова шукала нових ініціатив. Узагалі в ці роки проявилися всі риси характеру Хрущова як лідера дер­жави.  Це,  перш  за все,  необміркованість у висуванні всіляких ініціатив, невиправдана поспішність у вирішенні складних і вели­ких господарських справ.

-Так, наприклад, він організував почин працівників Шполянського району Київської області з виконання трирічного плану розвитку тваринництва 1949—1951 рр. за один рік під гаслом:  «Шполянці підкоряють собі час».

Таким чином, усі спроби наприкінці 1940-х рр. стимулювати сільськогосподарське виробництво не мали успіху.

-Не допомогло й укрупнення колгоспів у 1950 р., кількість яких скоротилась на 12 % і складала на кінець року 19 295 господарств

Початок реформування на селі було покладено на вересневому 1953 р. Пленумі ЦК КПРС, який намітив заходи, спрямовані па піднесення сільського господарства.

  • Робота з ОК «Заходи щодо реформування сільського господарства»
  • передбачалося укріплення матеріально-технічної бази господарств,
  • матеріальне заохочення мешканців села,
  • підвищення закупівельних цін на сільгосппродукцію,
  • зменшення податків на присадибне господарство,
  • списування заборгованості колгоспів,
  • поліпшення якісного складу керівників сільськогосподарських підприємств ..
  • Розповідь вчителя

Завдяки цим заходам сільське господарство вперше за довгі роки стало рентабельним. Середина 1950-х рр. була періодом найбільшого піднесення в історії колгоспно-радгоспної системи СРСР. Валова продукція сільського господарства за 1954—1958 рр. порівняно з попередньою п'ятирічкою зросла на 35,3 %. У 1958 р. валовий збір зерна склав 135 млн. т.

Позитивні зрушення були б більш вагомими, якби не фантастичні надпрограми, що почали втілюватися в життя вже в 1954 р.

  • Робота в групах
        • Доповніть таблицю «Реформи в сільському господарстві», позначивши позитивні та негативні наслідки реформ для УРСР.

 

 

Помічник для 1 групи

Першою з них стала програма освоєння цілинних і перелогових земель, яку було започатковано на лютнево-березневому Пленумі ЦК КПРС. її суть полягала в освоєнні майже 13 млн. га цілинних і перелогових земель (пізніше цю цифру збільшили до 28—30 млн га) Казахстану, Сибіру та Північного Кавказу. Насправді було розорено 42 млн. га. Україні в цій програмі відводилася роль джерела матеріальних і людських ресурсів. Уже 22 лютого 1954 р. на цілину було відправлено першу групу українських механізаторів. Загалом протягом 1954—1956 рр. на постійну роботу в цілинні райони виїхало 80 тис. осіб. А до 1961 р. в цілинні райони було відправлено 90 тис. тракторів і сільськогосподарських машин, виготовлених на українських підприємствах.

Другою надпрограмою стала «кукурудзяна епопея». У червні 1954 р. Хрущов звернувся із закликом про розширення посівів кукурудзи. Лютневий 1955 р. Пленум ЦК КПУ прийняв рішення про збільшення площ посівів кукурудзи понад 5 млн. га земель (1953 р. посіви кукурудзи займали майже 2,2 млн. га). Проте кукурудзянії кампанія не дала очікуваного результату. Досягти такої врожайності, як у СІПА — 70—150 ц/га — не вдалося. Врожайність складала 25—ЗО ц з га. Натомість у багатьох районах невиправдано величезні посіви кукурудзи призвели до порушення сівозміни, структури ґрунтів, зниження врожайності зернових тощо.

Третя надпрограма полягала в різкому збільшенні виробництва м'яса та іншої продукції тваринництва і бажанні обігнати за цими показниками провідні капіталістичні країни. Із цією метою розпочалося будівництво гігантських відгодівельних комплексів.   Їх

будівництво створило проблему забезпечення кормами і ветеринарного    обслуговування худоби. Існуючі покоси багаторічних трав Не могли дати необхідної кількості кормів, а спроба забезпечити тваринництво кормами за рахунок засіву луків кукурудзою та іншими рослинами, які дають значну кількість зеленої маси, Викликало цілу низку нових проблем. Місцеві породи тварин не були звичні до нових кормів. Не було налагоджено виробництво комбікормів.   Потрібний був новий рівень ветеринарного обслуговування тощо.

 

Помічник для 2 групи

Із 1956 р. розпочався новий, наступ на присадибні господарства колгоспників. Знову проводилося скорочення ділянок, законодавчо закріплювалася кількість худоби, яку могли тримати, селяни. Також заборонялося годувати худобу хлібом, зерном, крупами, купленими п магазинах, тощо.

У 1959 р. було прийнято постанову про заборону в містах і робітничих селищах утримувати худобу і мати присадибні ділянки. Ці заходи завдали нового удару по тваринництву, загостри­ли продовольчу проблему в країні.

У 1957—1960 рр. була проведена нова кампанія по укрупненню Колгоспів, у результаті якої посівні площі одного колгоспу збільшувалися в три рази. Кількість колгоспів скоротилась до 9,5 тис. У цей же період набула поширення кампанія по перетворенню колгоспів на радгоспи. Значна кількість колгоспників підтримувала останні находи, бо отримувала гарантовану оплату праці й. пенсійне забез­печення у старості.

 

Помічник для 3 групи

У 1958 р. було ліквідовано МТС. Сільгосптехніку, що їм належала, мали викупити колгоспи за завищеними цінами упродовж 1,5 року. Це був ще один удар по сільському господарству. Зросли борги колгоспів державі. Кваліфіковані механізатори, шофери не бажали переїздити з міста до села. У більшості колгоспів не було умов для Іберігання і кваліфікованого утримання техніки.

У 1962 р. у сільському господарстві запровадили територіальну систему управління: створювалися виробничі колгоспно-радгоспні управління, які об'єднували 3—4 адміністративні райони. Та й ця реформа не дала бажаних результатів. Управлінський апарат аграр­ного сектора не скоротився, як передбачалося, а навпаки — зріс.

  • Робота з таблицею

 

Назва

Рік започаткування

Зміст

Наслідки реформ для УРСР

 

 

 

 

Позитивні

Негативні

 

Освоєння цілинних і перелого­вих земель

1954

Освоєння земель у Південному Сибі­ру, Алтаї, Поволжі і Північному Кавка­зі; спрямування в ці регіони матеріаль­них і людських ре­сурсів із розвинених сільськогосподар­ських регіонів

 

 

 

Ліквідація МТС

1958

Продаж техніки МТС колгоспам

 

 

 

Друга ком­панія зі збільшення колгоспів

1957

Скорочення колгос­пів удвічі

 

 

 

Переведення колективної власності у державну

1959

Реорганізація колгоспів у радгоспи

переважно навколо великих міст

 

 

 

 

 

 

 

Обмеження індивідуальної трудової діяльності

1956

Скорочення присадибних ділянок і поголів'я худоби. Заборона жителям міст мати присадиб­ні ділянки й утри­мувати худобу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Догнати й перегнати

США за виробництвом

м'яса та молока

1957

Будівництво великих відгодівельних

комплексів, зменшення поголів'я

в присадибних господарствах

 

 

 

 

 

 

 

Поширення посівів кукурудзи

1954

Прийняття рішення для виділення під посіви кукурудзи кращих земель (5 млн га)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
             

 

 

  • Розповідь вчителя

Зрештою непродумана реформаторська політика в сільському гос­подарстві обернулася кризою. Посуха 1963 р. призвела до скорочення пилового збору зернових на 30 %. Щоб уникнути голоду, радянське керівництво змушене було вдатися до закупівлі зерна. За кордоном було закуплено 9,4 млн. т (10 % валового збору), на закупку було витрачено третину золотого запасу СРСР (372,2 т). Криза 1963 р. призвела до часткового відновлення матеріальних стимулів праці колгоспників. Із 1958 до 1964 р. обсяг валової продукції колгоспів збільшиш лише на 3 %.

  • Проблемне запитання
  1. У чому головна причина невдач реформування сільського господарства?
  2. Як називають термін, який характеризує вирішальну роль людської волі?
  • Робота з поняттями?

Волюнтаризм (від латів. voluntas - воля) - термін, що означає концепції або течії, ігноруючі об'єктивні тенденції громадського розвитку і що відводять вирішальну роль людській волі.

  1. Етап контрольно – оцінювальний.
  • «Прогнозована  діяльність»
        • Доповнить таблицю
  • «Кутки»
        • Визначте свою точку зору на реформаторську діяльність М. Хрущова в с.г.?
  • Рефлексія «Сьогодні на уроці» :
  • Найбільше мене сьогодні вразило….
  • Я хотів (ла) б більше почути про….

З того, що ми сьогодні вивчили, мені справді допомогло…

  1. Підсумок уроку.
  2. Домашнє завдання

Пар.21 п.4

Історичне есе «Роль особистості в історії»

Категорія: Конспекти уроків із історії України | Додав: uthitel (19.12.2018)
Переглядів: 7 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]