Сценарій Першого уроку "Я люблю свою Україну: історія Державного прапора"

Сценарій Першого уроку "Я люблю свою Україну: історія Державного прапора"

Мета– пробуджувати пізнавальні інтереси громадян до вивчення історії та культури українського народу, сприяти вихованні у молоді поваги до державної символіки, формуванні в них національної свідомості і громадянського патріотизму.

 

Людина піднімається на Еверест для себе,

але прапор на Евересті вона встановлює для своєї країни.

 

Маргарет Тетчер

 

І. Бесіда за запитаннями:

- Прапор держави. Що це?

- Який день вважається Днем Державного прапора України?

ІІ. Слово вчителя.

Часто-густо наша молодь не замислюється над цим. Одна читачка навіть сказала: “Це один із видів святкових прикрас”. Але ж заради цього клаптика тканини люди віддавали своє життя. Тому, що це не просто красиве барвисте полотнище. Це символ нашої боротьби за свободу і незалежність, символ, який об’єднує людей різного віку і професій, наповнює їх патріотичним почуттям обов’язку захищати свою Вітчизну. Про сьогочасний Державний прапор України в Конституції нашої держави мовиться лаконічно: “Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів”.

“Наш стяг – пшениця у степах
Під голубим склепінням неба”

Державний прапор як символ країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної України, до перемоги. Це прапор миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, і наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.

В усі віки і в усіх народів державний прапор був однією з найвищих і шанованіших святинь. Прапор символізував єдність земель і племен; прапор сконсолідував міста і краї в державу, а духовно й історично близькі етноси – в націю. Під прапором воїни вирушали в похід, з прапором виступали на захист своєї батьківщини, прапор символізував стабільність держави й урочистість тих чи інших всенародних подій, свят, ритуалів.

З проголошенням незалежної України національні символи – гімн, прапор і герб – стали на сторожі утвердження самостійності і суверенітету держави. Прапор (прасл. – лечу, рухаюсь) – власне, прапор, стяг, корогва, значок, що виконує роль офіційного символу. В сучасному вигляді – це полотнище одного або поєднання кількох кольорів, форми й розміру з написом, прикрасою, певним зображенням. Прапори бувають державні, міжнародні, територіальні, штандарти, громадських організацій, політичних партій, військової частини, судна, спортивних клубів, родові, церковні та ін.

Стягам калиновим
вклонимось,
Що не схилились орді.
За ратоборців
помолимось
Небу, Землі і Воді.

Крізь півстоліття невгоєне –
Різних призовів і дат –
Строго шикуються воїни
На Історичний Парад.

 

 

У великодньому леготі,
Чисті, як правда сама,
Встали живі із полеглими:
Мертвих між ними — нема!

Пам’ять
свічею величною
Перед полками горить.
Пильно вдивімось у вічі їм
В цю заповідану мить.

Бо за сурмою пророчою
Під корогвами весни
Підуть у вічність вони
Прямо з Параду урочого.

Підуть, зоставивши правнукам
У заповітний хосен
Вірність Присязі і Прапору,
Честь непорочну імен.

Стягам порфіровим
вклонимось.
На ратоборців помолимось
І возвістуєм литаврами
Всім на широтах земних,

Як ми Дев’ятого Травня
В образах ратників праведних
Вперше впізнали… святих!

Як, небесами повінчаний,
Вклавши у піхви меча,
Їх перед Брамою Вічності
Сам Змієбор
зустріча!

Гідність прапора захищається як в самій країні, так і за її межами. Зневага до прапора розглядається як посягання на честь нації та держави; публічний глум над Державним прапором України, а також над офіційно встановленим прапором іноземної держави є злочином. Саме тому передбачаються санкції за порушення встановленого порядку поводження з прапором.

23 серпня 2004 року на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України Указом Президента України було установлено відзначати щорічно, 23 серпня, День Державного прапора України.

 

ІІІ. Пізнавальна частина

1-й ведучий. 23 серпня 2006 року, український народ, усі ми, вперше святкували День Державного прапора України. Тобто ми стали свідками зародження ще однієї, дуже важливої для політичного та національного єднання нашого народу державної традиції.

2-й ведучий
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З'єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної Держави!
3-й ведучий

Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як день новий розцвів,
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
Внесіте прапор вільної Держави!
В.Крищенко. Прапор України.

4-й ведучий.
Державний прапор - одна з офіційних емблем держави, яка символізує її суверенітет. Український державний прапор являє собою синьо-жовте прямокутне полотнище з двох рівних за шириною, горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

1-й ведучий. Поєднання кольорів синього і жовтого може трактуватися багатозначно: це кольори сонця, Верховного божества наших предків, та води – основних життєдайних сил і символів української міфології, це і чисте, мирне, безхмарне небо, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символом мирної праці і достатку, це золотий вогонь свічок на вінках, що пливуть синіми водами рік на свято Івана Купала, фрески Софійського та Михайлівського соборів у Києві. Однак головна ідея синьо-жовтого – це велика гармонія космосу, сонця, води та всього, що на землі сущого.

2-й читець.
Небесно-золотий наш стяг
Ти пахнеш небом щирим злотом
На тебе йде орда болотом
Ти вдома вже а не в гостях

Вогонь з водою шал стихій
В тобі запікся у двобої
Тут первні світу тут обоє
В обіймах в долі грозовій

І. Драч. ”Небесно-голубий наш стяг…”

 

2-й ведучий. Прапори держав, народів відомі нам з античних часів. Давні стяги на Русі були у великій шані ще за часів язичнества, а після запровадження християнства вони освячувались образом Христа, що було перейнято від греків. Слов'яни обожнювали свої знамена й вірили, що у воєнний час вони найсвятіші. Прапороносцями призначали, як правило, визначних богатирів, які мали обов'язок постійно тримати прапор над полем бою, пильно охороняти його.

3-й ведучий. Серйозне вивчення кольорів у літописних пам'ятках дало підставу російським історикам у 1910 році назвати синій і жовтий серед державних кольорів Давньої Русі.
Цікавою є версія щодо давньої української традиції поєднання жовтого та синього кольорів. Так, згідно з нею, слово «хохол», яким дехто зневажливо називає українців, монгольського походження: «хох» – синій, небесний, «улу» ( юлу ) – жовтий.
Ця здогадка досить вірогідна. Згадаймо: в багатьох літописах вказується, що мечі як символ незалежності і перемоги фарбували у синій колір, а вкладали їх у золоті піхви.

4-й ведучий. Синьо-жовті кольори поширюються на західноукраїнських землях у ХІУ ст., В гербах Львівщини, Поділля, Холмщини, Закарпаття зустрічаються синій та жовтий кольори. Червоний колір Київської землі перейшов з часом у малиновий прапор запорізьких козаків ( ХУ – ХУІ ст. ).

1-й ведучий. Червоний прапор був завжди символом героїки українського народу – так свідчать українські думи вже багато століть. Це підтверджується, зокрема, думою про Самійла Кішку – козака, що втікав з турецького полону.

3-й читець. Він повертався в Січ на турецькій галері, яку вартові січові козаки спочатку прийняли за ворожу і почали обстрілювати, але Кішка вчасно
Чогось здогадав,
Сам на чердак виступав,
Червонії хрещатії давнії корогви
Із кишені винімав,
Розпустив, до води похилив…
Сам низенько уклонив.
І запорожці радісно опізнали і прийняли свого побратима.

2-й ведучий. Проте, окрім малинового прапора, козацькі полки мали прапори різних кольорів, в тому числі жовті, сині, зелені та ін. Жовті та сині барви найчастіше зустрічаються в козацькому одязі часів визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

3-й ведучий. З ХУІІІ ст. полкові і сотенні козацькі прапори Війська Запорізького все частіше виготовляють з блакитного полотнища, на які жовтою фарбою наносять хрести, зорі, зброю, постаті святих.

2-й читець.
Ой пущу я кониченька в саду,
А сам піду к отцю на пораду.
Отець мій по садочку ходить,
За поводи кониченька водить.

“Ой на, сину, коника, не гайся,
Щоб ти ‘ д того війська не зостався!”
Військо йде, короговки мають,
Попереду музиченьки грають.

4-й ведучий. Слушно згадати відомого письменника Олексу Стороженка, який свого часу навчався у Харкові. В його єдиній поетичній декларації про Україну, яку автор бачить, як Матір ( уподібнення України з матір'ю має глибокі корені, зокрема в поезії бароко, що творилась у часи Козацької держави, де Україна бачилася ще й Козацькою Матір'ю ) незвичайні символічні рядки:

 

3-й читець.
Була гарна наша Мати,
Значна, сановита,
Синім небом заквітчалась,
В степу сукню мала.
Лісами вбиралась
І стьожкою блакитною
В коси Дніпр вплітала.

1-й ведучий. Тут виразно декларуються національні барви: «Синім небом заквітчалась» і «Стьожкою блакитною в коси Дніпр вплітала», а що «в степу сукню мала» – ясно, що жовту.

2-й ведучий. З упадком Гетьманщини та приєднанням Центральної і Західної України до Росії та Австрії український прапор зник. Першу спробу створити жовто-блакитний прапор з двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська Рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.

3-й ведучий. На початку ХХ ст. у Галичині жовто-блакитний прапор (тобто жовта смуга вгорі, а блакитна – внизу) став прапором західноукраїнського військово-політичного з’єднання Україньких січових стрільців, яке рішуче виступало за створення незалежної Української Народної Республіки.

4-й ведучий. 22 березня 1918 року Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор символом Української Народної Республіки. Саме таким, жовто-блакитним, був і прапор, під яким у часи УНР відбувалися масові маніфестації. Влітку 1917 року частина кораблів колишнього Російського чорноморського флоту підняла на своїх щоглах українські жовто – блакитні прапори

Ой що в Софійському заграли дзвони, затремтіли,
На білі голуби – ангели в небі полетіли,
Ой там зібралися під прапори, під сонячні ще й сині.
Віднині – не буде більш пана у вільній Україні.

 

1-й ведучий. За гетьмана П.Скоропадського порядок кольорів змінився, і було затверджено блакитно - жовтий прапор Західноукраїнської Народної Республіки. Найактивніше у боротьбу за національне визволення включились українці Західної України.13 листопада 1918 року сформована у Львові на хвилі національно-визвольної боротьби Українська Національна Рада проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної Республіки національний синьо-жовтий прапор. Відтак можна вважати, що справжня історія нашого сучасного державного прапора починається з листопада 1918 року.

2-й читець.
А под этим лучезарным
сводом
В вихре труб ликующего
звона,
Над свободным радостным
народом
Гордо рдеют красные
знамена.
Не сдержать ликующей
стихии,

 

Не объять очами всей
картины...
Вот сияют желто-
голубые
Гордо флаги
"Вільной України".

2-й ведучий Перший прапор УСРР (встановлений у березні 1918 року) був червоний з золотими ініціалами «УСРР» у горішньому червоному накутнику з золотою облямівкою. Такий прапор майорів над будинком уряду України в Харкові, першої столиці України до 1934 року. Після входження до складу СРСР для республіки створено новий прапор, червоний з золотими схрещеними серпом і молотом, супроводженими ініціалами «УСРР». В 1949 року Президія Верховної Ради УРСР ухвалила прапор з горизонтально розташованих смуг: верхньої – червоного кольору і нижньої – лазурового кольору з зображенням у верхній частині золотих серпа і молота і над ними – червоної п'ятикутної зірки, облямованої золотою каймою.

3-й ведучий Що ж до синьо-жовтого чи жовто-блакитного прапора, то він був оголошений радянською пропагандою “націоналістичним”, ідейно ворожим, і сама наявність такої “націоналістичної” символіки під час якихось зібрань була для комуністичного режиму достатньою підставою, щоб люди, які пропагували дану символіку, опинилися в сибірських таборах.

4-й ведучий. Сьогодні Державний прапор постійно майорить на будинках Президії Верховної Ради України, резиденції Президента України, його представників в областях і районах, Кабінету міністрів України, у святкові дні – на будинках міністерств та відомств, інших державних та громадських організацій.
Синьо-жовтий Державний прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під час офіційних церемоній, при врученні міжнародних спортивних призів. Наш прапор тріпотить на вершинах Гімалаїв, Ельбрусу і Кіліманджаро.

1-й читець.
Негода. Наче хвилі у Дніпрі,
Нуртують чорні хмари угорі.
Бувало також: мряка та імла
Неждано чистий обрій облягла.
Раптом бачиш трепетну блакить –
То український прапор майорить.
Зима настала. Глибоченний сніг
На сквери, площі і бульвари ліг.

2-й читець.
Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта...
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор - дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.
Карпати в нім, Донбас, Галичина –
Вся прехороша рідна сторона.
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів,
Чекання світлих, радісних часів.
Ю.Загорський. “Негода. Наче хвилі у Дніпрі…”.

 

 

1-й ведучий. Дорогі друзі! Любіть свій народ,

2-й ведучий Любіть свою землю, яка є найкращою в світі.

3-й ведучий. Любіть свою Україну, пишайтесь її символами.

4-й ведучий. А сьогоднішнє свято нехай послужить зціленню і відродженню наших душ.

IV. Інтелектуальна гра.

  1. Що означають кольори на нашому прапорі?
  2. Яке є співвідношення ширини прапора до його довжини? (співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.)
  3. З яких часів відомі прапори ( з античних).
  4. Кого словяни назначали у прапороносці ( Богатирів)
  5. В які часи на нашій території зявилося жовто-блакитне знаменно? (Часи Київської Русі)
  6. Де жовто – блакитні прапори знайшли своє поширення? (Західна Україна)
  7. Який колір прапора переважав серед козаків( ( малиновий)
  8. Коли зник жовто-блакитний прапор? ( часи Гетьманщини).
  9. Хто виступав під жовто-блакитним прапором у часи революції на Україні ( січові стрільці, війська гетьмана Скоропадського)
  10. Якого кольру був прпор УРСР? (червонного)
  11. Як відносився радянський уряд до нашого прапора?
  12. Коли український народ, усі ми, вперше святкували День Державного прапора України. (23 серпня 2006 року)
Категорія: Сценарії виховних заходів | Додав: uthitel (28.08.2018)
Переглядів: 358 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]