Величаємо тебе, мамо

Дійові особи

В е д у ч а

В е д у ч и й

Уч н і - ч и т ц і (двадцять осіб)

П і се н н и й г у рт у ч н і в

Та н цюв а л ь н и й г у рт у ч н і в

Для проведення свята організатори мають заздалегідь

попіклуватися про квіти запрошеним гостям — матерям та

бабусям. Учні класу пишуть твори за темою «Найрідніша

у світі — мама».

Свято відбувається у класі.

Його приміщення прикрашене зеленню, паперовими квітами,

кольоровими стрічками. На шкільній дошці прилаштовано

плакат із назвою свята.

Звучить музика. До глядачів виходять в е д у ч і та у ч н і -

ч и т ц і.

В е д у ч а. Вельмишановні наші мами! От і прийшла на нашу

землю весна і принесла нам свято матері. Кожна людина, кожний

народ має свої святині. До таких святинь насамперед належить

любов до матері, людини, яка дала нам життя, яка нас виплека-

ла, виростила і виховала.

В е д у ч и й. Є багато легенд про матір. І всі вони мають од-

ну думку: мати — найдорожча і найближча людина. Материнсь-

ка любов — найсвятіша. Найвищою подякою для матері є щира

шана і любов дітей.

1- й у ч е н ь

Величаєм тебе, мамо,

В цю святкову днину.

2 - й у ч е н ь

Величаєм за ту працю,

Яку мама дала,

Щоб дитина від колиски

На ніженьки встала.

3 - й у ч е н ь

Величаєм тебе, мамо,

За безсонні ночі,

Як недуга заглядала

Дитиночці в очі.

4 - й у ч е н ь

Величаєм за опіку

У житті зарані,

І за те перед тобою

Кланяємось в пошані.

В е д у ч а. Руки матері колихали нас у колисці, коли ми були

маленькими, мати зігрівала нас своєю ласкою, душевним теплом.

Невтомні материнські руки… Немає такого, чого б вони не вміли.

І завжди вони пахнуть чимось знайомим, домашнім: свіжовипра-

суваною білизною, хлібом, м’ятою, любистком.

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

5 - й у ч е н ь

Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світило,

А то лиш моя мама

Дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітер,

Що пестив колосся,

А то мені моя мама

Гладила волосся.

6 - й у ч е н ь

Снилась мені ягідочка,

Як мед, солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Снились мені янголики,

Що в рай мене несли,

А то мене мами руки

До серця притисли.

В е д у ч и й. З першого кроку, з першого року, з першого подиху,

тільки почалося ваше життя, — поруч із нами була мама. Уперше

в житті, відкривши свої оченята, ми побачили схилену над колис-

кою найкрасивішу мамину голівку, її добрі очі, усміхнене облич-

чя, відчули тепло маминих рук, почули лагідно-ніжну колисанку.

Мати вчить мудрості, піклується про нас, дає поради, оберігає.

7- й у ч е н ь

Подаруй мені, мамочко, пісню,

Що маленьким мені ще співала.

Ой, як хочеться ще раз почути

І дитинство своє пригадати.

Наперед виходить п і с е н н и й г у р т, виконує пісню «Мамо».

В е д у ч а. Чим більша любов до матері, тим світліше і радісні-

ше життя. Я зачитаю уривки з робіт учнів нашого класу, у яких

вони висловлюють свої думки і почуття до своїх мам.

В е д у ч і зачитують уривки з учнівських творів.

В е д у ч и й. Діти — найдорожче для матері. Щастя матері — це

щастя дітей. Мама буває вимогливою, але завжди і в усьому вона

щира, добра, сердечна.

В е д у ч а. Мама — перший учитель і друг, найближчий і вір-

ний порадник. Народ завжди високо цінив матір. Вона наділе-

на найсвітлішими рисами: вона — берегиня сімейною затишку,

вірна дружина, захисниця своїх дітей. Народні прислів’я підтверджують

це:

У дитини заболить пальчик, а в матері — серце.

Як під сонцем квітам, так із матір’ю дітям.

У кого рідна ненька — у того голівонька біленька.

До людей по розум, до матері — по серце.

Чого мама навчить, те й дочка знає.

Мати годує дітей, як земля людей.

Мати рідна — опіка й сторона камінна.

Нема цвіту цвітішого над маківочку,

Нема роду ріднішого над матіночку.

В е д у ч и й. Слово «мати» асоціюється зі словом «Батьківщи-

на». У кожної людини лише одна мати, лише одна Батьківщина.

І їх ніким і нічим не можна замінити.

В е д у ч а. Діти — найдорожче для матері! Щастя матері — у ді-

тях! Мати — перший учитель і найдорожчий друг дитини. А то-

му місце матері в нашому житті особливе. Ми завжди несемо їй

свій біль і радість, у неї знаходимо підтримку.

Звучить музика. До глядачів виходить т а н ц ю в а л ь н и й

г у р т, виконує вальс.

В е д у ч а. Матері! Їх мільйони! І кожна несе в собі материнсь-

ку любов. Усіх матерів світу єднає велике почуття — турбота про

дітей, любов до них! Хай же вічно живуть матері! Хотілося б до

сказаного додати: бережіть матерів так, як вони бережуть вас! Да-

руймо їм радість і спокій!

Наперед виходить у ч е н ь - ч и т е ц ь.

8 - й у ч е н ь

Шануйте матерів!

Мені болить, коли матуся,

Що має дочок і синів,

Живе одна, мов та бабуся,

На схилі посивілих літ.

Працює вдень, не спить ночами

І часто зрошує сльозами

Тверду подушку на зорі.

Уста шепочуть: «Світе мій!

Як важко жить мені одній!»

Шануйте, друзі, матерів!

В е д у ч а

А дні ідуть, роки минають.

Щасливі жінки, що смутку не знають.

Вже й бавлять онуків, казки їм читають —

В цю пору бабусями їх називають.

Бабуся, бабуня, бабусенька! Яке ніжне, красиве, лагідне, пестливе

й тепле слово! А чому? Тому, що бабуся — це мамина або

татова мама. Отже, вона прожила на світі більше, знає більше,

уміє більше…

Дівчинка, дівчина, дружина, мати… Бабуся — це життя жін-

ки. Дай вам, Боже, дорогі матері, подруги, сестри, дожити до ві-

ку бабусь, і навіть прабабусь, при доброму здоров’ї, при великій

мудрості!

Наперед виходять у ч н і - ч и т ц і.

9 - й у ч е н ь

Матуся наша — це завжди святиня,

Промінчик сонця, крапелька роси,

Бо наша мама — славна берегиня,

Матуся наша — втілення краси.

10 - й у ч е н ь

Хай сонце гріє вам тепліше

І світять зорі золоті.

Хай свято матері

Буває в нашому житті!

11- й у ч е н ь

Хай будуть роки всі прекрасні.

І друзі вірні все життя.

Нехай усмішки будуть рясні.

Хай будуть щирі почуття!

Усі учасники свята виходять наперед, дякують за увагу.

Свято закінчується врученням квітів присутнім матерям та

бабусям.