Людина — творець власної долі.

Тема: Людина — творець власної долі.

 

Мета: довести до свідомості учнів, що доля людини в першу чергу залежить від того, як вона вміє долати життєві перешкоди, позитивно чи нега-тивно сприймає навколишній світ, які цінності, матеріальні чи духовні, вважає головними для себе; формувати в учнів позитивний світогляд; виховувати людяність, гуманність, духовність.

 

Обладнання: чистий аркуш паперу, ручки чи олівці.

 

 

Хід заняття

 

Слово вчителя.

 

Наприкінці життя російський поет Сергій Єсенін напи-сав рядки:

В жизни умирать не ново, Но и жить, конечно, не новей.

Після його смерті інший поет, Володимир Маяковський, відповів:

В жизни умереть не трудно. Сделать жизнь достаточно трудней.

 

Запитання до учнів.

 

Як ви вважаєте, що важливіше — будувати життя чи прилаштовуватися до нього?

Чи згодні ви з думкою, що на долю людини впливає її характер? Чому?

Тестування «Чи впевнений ти у собі?»

 

Учитель читає ствердження, кожен учень обирає для себе найбільш підходящу відповідь щодо нього:

Так, часто — 3 бали;

нечасто, але трапляється — 2 бали; дуже рідко — 1 бал; ніколи — 0 балів.

  • мама купує мені одежу, а вона мені не дуже подо-бається, я не наважуюсь сказати про це мамі.
  • захоплююсь здібностями свого друга: у мене ніколи не виходило так намалювати (написати вірш та ін.).
  • я заблукав, я ніколи не попрошу незнайому лю-дину показати мені дорогу.

 

  • стає ніяково, я хвилююся, якщо доводиться відмо-вляти у проханні комусь.
  • ніколи не вдягну светр (сукню), якщо мої друзі ска-жуть, що він (вона) мені не личить.
  • ніколи не запрошую до танцю дівчину (хлопця), яка (який) мені подобається, щоб вона (він) не подумала (не подумав), що я нав’язуюсь.
  • мені кажуть, що я маю добрий вигляд, мені стає ніяково. Я ж знаю, що це не так!
  • ніколи не виступаю зі сцени, бо дуже соромлюсь.
  • я чую за спиною чийсь сміх, то впевнений(на), що сміються з мене.
  • часто сняться жахливі сни.

 

  • домашнє завдання виявляється занадто складним, я його не виконую

Результати тесту:

0—11 балів. Ти дуже впевнена у собі людина, можливо, навіть занадто. Прислухайся до думки друзів щодо тебе. Це буде корисно тобі для об’єктивної самооцінки.

 

12—30 балів. Ти іноді соромишся і буваєш невпевне-ний у власних здібностях та можливостях. Постарайся бути впевненішим — і позбавишся багатьох труднощів у житті та навчанні.

 

31—36 балів. Може здатися, що у тебе взагалі немає власної думки, ти постійно озираєшся на більш упевнених осіб. Тобі важко самостійно прийняти рішення або вільно висловити власну думку. Твоя сором’язливість і невпев-неність — головна причина твоїх невдач.

 

Слово вчителя.

 

Кожен із нас сподівається на щасливу долю. Але одних супроводжує успіх, а інших вперто обминає. Успіх часті-ше приходить до людей, які сприймають життя позитивно. «Учіться радіти життю, поспішайте робити добро, тримайтеся за будь-яких обставин — і будете щасливі!» — вчить житейська мудрість. Доброта, чуйність, уміння розділити чужий біль, підтримати друга у важку хвилину, розрадити в горі й біді — це риси характеру, завдяки яким людина за-вжди відчуває потрібною, корисною, а тому і щасливою.

Бесіда.

 

Яку роль, першочергову чи другорядну, відіграють у людини матеріальні цінності, гроші? Чи здатні вони зробити людину по-справжньому щасливою?

Чи існує різниця між поняттями «щаслива людина» й «заможна людина»?

Яку думку ви поділяєте: «доля людини визначена від самого її народження, і життя — це певний шлях, який їй належить пройти» чи «людина сама прокладає свій життє-вий шлях і сама будує свою долю»?

Які, на ваш погляд, риси має виховати у собі людина, щоб побудувати щасливу долю?

 

Слово вчителя.

 

Існує чудова книга «Листи до сина» Василя Сухомлинсь-кого, в якій він спробував визначити, у чому полягає щастя людини і якою має бути особистість, щоб бути по-справж-ньому щасливою.

 

Людина без переконань — це нікчема. Знайди своє при-значення у житті, бо це джерело щастя.

 

Тільки через труд лежить шлях до мудрості, творчості, науки, а наука потребує не тільки розуму, а й великої муж-ності, працелюбності, терпіння.

 

Виховуй у собі Людину — ось що найголовніше. Вихо-вай у собі людську душу, а основний засіб самовиховання душі — краса. Це і мистецтво, і музика, і сердечні стосунки

 

  • Знай, що в житті нашому є речі ні з чим не зрів-нянні. Це Батьківщина, рідний народ. Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтись, але будь-хто з нас без Батьків-щини — ніщо. Прагни бути справжньою людиною.

 

Треба виховувати у собі жалість до всього живого і пре-красного. І від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей.

 

Уникай поганого і прагни до хорошого. Сенс життя — у служінні людям. І найголовніше, на чому триматиметься

людина, — її розум, совість, гідність — це те, що завжди вона добуватиме хліб своєю працею. Кожен має пишатися тим, що він робить для людей.

Запитання до учнів.

 

Чи згодні ви з думкою, що щастя людини полягає у са-мовдосконаленні і прагненні творити добро на землі?

Заключне cлово вчителя.

 

Важко доповнити ще щось, не можна з чимось не пого-дитись. Усі ми з вами такі різні. Та якби кожен з нас зробив на одну злу справу менше та на одну добру справу більше, наскільки б світлішим стало наше життя.

Не зобидь ні старця, ні дитину, Поділись останнім сухарем. Тільки раз ми на землі живемо,

 

  • не бери провину. Зло нічого не дає, крім зла, Вмій прощати, як прощає мати. За добро добром спіши воздати,— Мудрість завше доброю була. Витри піт солоний із чола І трудись, забувши про утому, Бо людина ціниться по тому, Чи вона зробила, що могла, Скільки сил у неї вистачало, Щоб на світі більше щастя стало.
Категорія: Години спілкування, тренінги | Додав: uthitel (28.07.2018)
Переглядів: 348 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]