Урок 8

Тема : Розквіт і занепад Афін

Мета :Вивчити фактичний матеріал по темі, поглибити свої уявлення про демократію, закріпити раніше вивчені поняття, продовжити формувати навички знаходити відповіді на запитання у тексті історичного джерела, навички роботи з текстовим та ілюстративним матеріалом та навички складання стислого конспекту, продовжити формування позитивного ставлення до демократичного ладу, ідеї політичної рівності.

Хід уроку:

1. Організація навчальної діяльності.

Перевірка домашнього завдання.

• Історична розминка:

• Морська битва, що відбулася у вересні 480 р. до н.е. . (Саламінська)
• Рік підписання мирної угоди між греками та персами. (449р. дон.е.)
• Об'єднання давньогрецьких держав, що склалося у ході греко-перських війн. (Перший Афінський морський союз)
• Коли відбулась Марафонська битва?
• Коли відбулась битва біля Фермомільської ущелини?

• Аналітична бесіда

• Назвіть причини греко-перських війн.
• «Військовий репортаж» Опишіть перебіг подій битви, яка найбільше запам’яталась.
• Чим закінчились греко-перські війни?
• Завдяки чому греки здобули перемогу?

2. Етап орієнтації

Згадайте, що називають демократією?
З чиїм ім'ям пов'язано встановлення демократії в Афінах?

3. Етап визначення мети.

У середині V ст. до н. є. Афіни стають квітучою державою, вступають в пору свого найвищого розвитку. Набув остаточного завершення демократичний устрій суспільства. Греки говорили, що саме народ «приводить у рух кораблі і дає силу державі». Тому цей період справедливо називають «золотою добою» Афінської держави (479-431 pp. до н. е.). Він тривав від перемоги в битві при Платеях до початку Пелопоннеської війни та занепаду Афін.

Проблемне питання: Який період називають «золотою добою» Афін? Чому?

4. Етап проектування.

5. Етап організації і виконання плану роботи

• Політичний портрет

Більша частина цього періоду припадає на правління Перікла, видатного державного діяча, людини передових поглядів, яка мала чудову освіту. Попри своє знатне походження, Перікл з роду Алкмеонідів став лідером демократів. Саме діяльність Перікла під час його правління (444-429 pp. до н. е.) сприяла піднесенню Афін.

Перікл мав привабливу зовнішність, яку псувала непропорційно велика і довгаста голова (тому скульптори зазвичай зображували першого стратега в шоломі). Вороги Перікла у глузування називали його «цибулеголовим».

Перікл справляв на людей сильне враження, тримався з гідністю, мав рівний голос і чудову витримкою. Усіх перевершив Перікл своїм мистецтвом виголошувати промови. Коли він виступав на народних зборах, друзі порівнювали його з Зевсом, а його промови — з громами та блискавицями, які кидає бог. Самого Перікла за його величний вигляд та розум називали Олімпійцем. Одного аристократа, теж прекрасного оратора, запитали, хто майстерніший в суперечці - він чи Перікл, той відповів: «Якщо навіть у боротьбі мені вдасться повалити Перікла, він встане і тут-таки переконає присутніх, що не він, а я лежав на обох лопатках ». Перікл був дуже цілеспрямованою людиною. Він нічим-не займався, окрім державних справ. У місті його бачили лише по одній дорозі - тієї, що вела до народних зборів і до будівель, де засідали посадові особи.

• Робота з електронним посібником «Діяльність Перікла»
• Робота з ілюстрацією «Парфенон»

За пропозицією Перікла в Афінах були побудовані величні храми та інші будівлі. Скориставшись тим, що на будівництво були витрачені великі гроші, вороги Перікла - аристократи - підняли в зборах крик, стверджуючи, що перший стратег невміло витрачає державні кошти. Якщо б збори не затвердив витрати, Перикл був би зганьблений і відданий під суд. Звітуючи, він запитав, чи знаходить демос, що і справді витратив більше, ніж потрібно. «Так!» - Відповідали виступили. «У такому разі, - сказав Перікл, - я поверну до скарбниці витрачені гроші з власних коштів, а на будівлях накажу написати:« Побудовано Периклом ». Тоді демос, не бажаючи поступатися Периклу славою зведення чудових будівель, що прикрашали місто, затвердив всі його витрати.

• Робота із підручником: коментоване читання

Що ж ще зробив Перікл для Афін? Ст. 166

• Історичні задачі

Завдання: У середині V ст. до н. е.. афінське збори прийняли закон, за яким за службу державі щодня видавали невеликі гроші. Цих грошей вистачало для купівлі хліба, овочів, риби для цілої родини.

1). Кому був вигідний цей закон: бідним або багатим громадянам? Змогли б бідняки управляти державою, якщо б за посади не платили?

2). Подумайте, хто з громадян виступав проти закону. Чому?

Завдання: Десять разів протягом року народні збори обговорювало питання, чи справляється перших стратег зі своїми обов'язками. Так само чинили щодо інших посадових осіб. За афінським законам народні збори могло достроково зняти з посади будь-якого громадянина. 1) Поясніть, що означає «достроково зняти з посади».

2)Як ви оцінюєте цей порядок?

• Демонстрація анімованої схеми: Вибори в Афінах

• Проблемне питання

• Народні збори обирало першого стратега строком на рік. Його обирали не за жеребом, а так само, як і інших воєначальників, підняттям рук. Чому? (Воєначальники повинні були володіти спеціальними знаннями.)

• Робота з ЛСК «Політичний устрій» (слайд)

Вчитель демонструє схему, називає органи управління, а учні знаходять в підручнику коментарі і пояснення. Ст. 167

• Що таке еклесія?
• Які питання вирішувались на еклесіях?
• Що таке Рада П’ятисот?
• Навести приклади колегій.
• Із чого складався афінський суд-гелія?

Вищим державним органом в Афінах стали народні збори — еклесія, у яких брали участь усі громадяни віком понад 20 років. Будь-хто мав право внести на зборах пропозицію чи законопроект, скаргу щодо порушення законів, яку відразу ж розглядали. Щодесять днів еклесія збиралася неподалік від Акрополя, а згодом — у зручнішому місці — театрі Діоніса.

На еклесіях:
• оголошували війни та укладали мир;
• заслуховували посланців від інших народів;
• укладали угоди й союзи;
• обирали вищих урядовців і вислуховували їхні звіти;
• дарували й скасовували громадянські права.
Після народних зборів найважливішим органом була Рада П'ятисот — буле. Рада діяла постійно, вирішуючи поточні державні справи, керуючи фінансовими справами й торгівлею, контролювала стан флоту й арсеналу, стежила за добробутом міста й роботою посадових осіб.
Виконавча влада в державі була зосереджена в колегіях. Найвищою була колегія стратегів. Стратеги відали справами війни і командування армії, військового суду, питаннями зовнішньої політики. Серед 10 стратегів один командував гоплітами, один — спорядженням флоту, один — охороною країни, два — охороною афінського порту Пірея, решта командувала армією в походах по черзі. Стратеги не підлягали щорічному звіту. їхні дії обговорювалися лише в разі воєнної невдачі, підозри в зраді, звинувачення в крадіжці тощо. Судити стратегів мали народні збори. Перший стратег фактично мав владу глави держави. Від 444 до 429 pp. до н. є. (крім 430) народні збори обирали на цю посаду Перікла. Шляхом обрання призначалися також інші колегії.

Найдемократичнішою установою в Афінах був суд — геліея. Суд складався із 6000 громадян і поділявся на 10 частин: по 500 суддів у кожній і 1000 резервних суддів.

• Розповідь вчителя «Основи афінської демократії, права та обов'язки громадянина»

Політичний устрій Афінської держави спирався на активну участь в управлінні більшості народу — демосу. Цей устрій було створено на противагу олігархічним та аристократичним порядкам, які панували в інших грецьких містах-полісах. Усі громадяни пишалися своїм високим званням і ревно дбали про інтереси держави. Багаті громадяни, які належали до п'ятсотмірників, повинні були виконати літургію — зробити для держави коштовний подарунок. Таким підношенням могло бути спорудження за власні кошти храму, театру або іншої громадської споруди. Можна було побудувати бойовий корабель і утримувати його команду. Такий обов'язок сприймався не як тягар, а вважався за честь, ним пишалися. Грецький історик Фукідід писав, що громадян в Афінах шанували не за політичними поглядами, а за їхніми чеснотами та доброчесністю.

• Вправа «Мікрофон»

Якби ви були п'ятсотмірником, яку б літургію ви зробили б для України?

• Робота з документом «Присяга громадянина Афін»

Я не зганьблю священної зброї й не покину товариша, з яким ітиму в строю, а захищатиму і храми і святині – сам і разом з багатьма. Вітчизну залишу після себе не зменшеною, а більшою й кращою, ніж сам її успадкував. І я підкорятимусь владі, яка постійно існує, і дотримуватимусь установлених законів, а також тих нових, які запровадить у згоді народ. І якщо хтось скасовуватиме закони чи не підкорятиметься їм, я не допущу цього, а захищатиму їх і сам і разом з усіма. І я шануватиму батьківські святині.
Запитання до документа
1. Які основні положення присяги афінян?
2. Якими були головні обов’язки афінян?
Однак повні громадянські права в Афінах мала лише невелика частина населення. Це були тільки чоловіки, які досягли 20-літнього віку. Крім того, для отримання громадянства необхідно було народитися в Афінах, володіти землею і мати обох батьків за походженням афінянами. Ані раби, ані метеки або жінки до афінського громадянства не належали. Згідно з цим законом, діти самого Перікла, народжені в його другому шлюбі з мілетянкою Аспазією, не були громадянами Афін. Таким чином, повними правами та привілеями громадянств користувалися лише 20% усього населення держави.

• Коло ідей
  • • • Хто не мав громадянських прав?
      • Чи можна афінську демократію назвати зразковою? Чи була ця демократія для всіх?
• Робота з ЛСК «Реформи Перікла»

• Ліквідація майнового цензу;
• вирішення найважливіших питань на народних зборах;
• створення Ради п'ятисот як вищого органу державної влади, яка обиралась загальним голосуванням;
• надання еклесії (народним зборам) функції найвищого органу державної влади.

• Формування понять

Демократія — форма державного управління за активної участі всіх громадян.

Громадянин — особа, яка перебуває у постійному правовому зв'язку з певною державою.
Літургія —коштовний подарунок для держави.

• Низка слів наперед

Часи найвищого розквіту держави стали для Афін передоднем державної катастрофи, глибокої кризи та занепаду. Чому так сталося, відгадайте, розшифрувавши низку слів.

Пелопоннеська війна, трагічні, продовжувалась, розпочалася, Афіни, наслідки, 431 р. до н, е, Спарта, 27 років

• Робота з ЛСК «Причини Пелопоннеської війни»

• прагнення Афін до панування над усією Елладою;
• намагання Спарти зупинити поширення демократії на держави Пелопоннесу;
• протистояння Першого Афінського морського союзу та Пелопоннеської ліги;
• втручання персів у відносини між грецькими полісами, щоб спричинити розбрат.
  Пелопоннеська війна відбувалась у два етапи:
  - Архідамова війна (431-421 pp. до н. є.);
  - Декелейська війна (415-404 pp. до н. є.).

• "Військовий репортаж"

Кожна група готує свій варіант військового репортажу:

1. Архідамова війна та Нікіїв мир.

2. Декелейська війна.

3. Капітуляція Афін та умови перемир'я Афін і Спарти.

• Матеріали для роботи в групах

Архідамова війна

• період конфлікту носить назву Архідамова війна, на ім'я спартанського царя Архідама II, який командував об'єднаними силами Пелопоннесского союзу. Слід зазначити, що Спарта і її союзники мали могутню сухопутну армію і уникали морських боїв, де переважав Афінський флот. У 431 році до н.е. військо пелопоннесцев вторглося в Аттику, руйнуючи округу Афін. Такі вторгнення відбувалися щорічно, але тривали недовго. Причиною цього було те, що військо спартанців повинно було утримувати у Спарті в покорі ілотів. Афіняни змушені були все населення Аттики заховати за стінами Афін.Разом з тим, афінський флот довів свою перевагу над Пелопоннесским, перемігши у двох битвах . Та розпочавши спустошувати узбережжі Пелопоннесу.
  В переповнених біженцями Афінах спалахнула епідемія. Вона забрала близько 30 тисяч чоловік. У числі жертв епідемії був і Перікл. Згодом Афіняни нанесли Спартанцям серйозного удару, але були виснажені і погодилися укласти мир. Посольство очолив Нікій, тому мир був названий Нікієвим.

• війна
  Спартанців цей мир не влаштував, був розроблений новий план вторгнень до Аттіки. Тепер замість короткочасних набігів спартанці вирішили закріпитися тут надовго. Навесні 413 року до н. е.. вони зайняли селище Декелея, яке знаходилось за 18 км від Афін. Тут тепер знаходився постійний гарнізон.. Афіни опинилися в дуже важкому становищі. Спартанці, за допомогою союзників, розбили афінський флот. На довершення всього, Спарта звернулася за допомогою до Персії, і отримала від неї значну фінансову підтримку в обмін на готовність передати деякі міста під владу персів.
  Закінчення війни. Поразка Афін.
  Великі зміни відбулися і в самих Афінах. Військові невдачі привели до зростання впливу прихильників олігархії, і в 411 році до н. е.. вони здійснили державний переворот. Кількість повноправних громадян обмежувалося до 5000 осіб. Скасовувалася плата за виконання посадових обов'язків. Зрештою у квітні 404 р. до н.е. афіняни були змушені капітулювати. Спарта продиктувала дуже важкі умови миру. Розпускався Перший Афінський морський союз, Афіни вступали в Пелопоннеський союз. Афіни позбавлялися флоту. Афіни мали прийняти всіх раніше вигнаних олігархів. У результаті в Афінах встановилося олігархічне правління.

• Робота з таблицею

6. Етап контрольно – оцінювальний.

• Укажіть, які перетворення здійснив Перікл за часи свого правління?
  2. Проблемне питання: Який період називають «золотою добою» Афін? Чому?
  3. Які причини Пелопоннеської війни? Коли вона відбувалася?
  4. Назвіть головні наслідки Пелопоннеської війни.
  5. Яке значення для Греції, Афін, всесвітньої історії має афінська демократія?
  6. Які риси афінської демократії можна зауважити нині в Україні?
  7. Читаючи книги, переглядаючи фільми, вивчаючи історію, ви постійно натрапляєте на поняття «війна». Чи не прийшов час поміркувати про це поняття: чому розпочинаються війни; кому вони вигідні; до чого вони призводять? Як ви вважаєте, чи прийде
  людство колись до того, щоб розв'язувати суперечки мирно, як це годиться цивілізованим державам?

• Рефлексія «Сьогодні на уроці» :

• Найбільше мене сьогодні вразило….

7. Підсумок уроку.
8. Домашнє завдання

Чит. Параграф

Випереджальне завдання: афінські митці