Головна » Файли » Курс "Видатні постаті в історії України" » Додаткові матеріали до курсу "Видатні постаті в історії України"

Семен Височан - “Хмельницький Галицької землі”
22.01.2018, 21:56

 

 

Семен Височан - “Хмельницький Галицької землі”

360 років тому український народ повстав за правду і волю, за свою незалежність і державність. Почалася Національно-визвольна війна під проводом гетьмана Богдана Хмельницького (триває донині). За волю і правду повстали Покуття й Галичина. На Прикарпатті боротьбу проти польських окупантів очолив Семен Височан, 15-тисячне військо якого практично оволоділо цілим краєм. Центром і столицею повстанців стала Отинія.Блискуча перемога військ Богдана Хмельницького під Пилявцями відкрила дорогу військам гетьмана на Західну Україну. Під кінець літа 1648 р. до Галичини підійшли козацькі війська. Похід Богдана Хмельницького на Львів восени 1648 р. сприяв пожвавленню селянського руху в Галичині.

Боротьбу проти поляків на Прикарпатті очолмв полковник Семен Височан. Семен Височан, син Гната, уродженець с. Вікторів, що поблизу Галича. Ось що писав про нього В’ячеслав Липинський: “Семен Височан, знатний шляхтич, який мав маєтності також і у Брацлавському воєводстві, син осадчого і побережника Ігната Височана, славного у своєму часі на сусідуючому з Поділлям і на боротьбу з татарами виставленім Покутті... Височан більше від інших здібний і щасливий, і йому вдалося зробити більше від інших”. В історичних джерелах про Семена Височана сказано як про “вождя повсталого плебсу”, “проводиря повсталої черні”. "Нобілітованим", постає перед нами Семен Височан, наприклад, в історичній повісті Теодора Микитина "Полковник Семен Височан", з якої випливає, що майбутній підгірський полководець здобував освіту у Львівській братській школі, і був першим її учнем, вихідцем із села Вікторова.

Формування армії

За короткий час Семен Височан сформував із селян і міщан великий загін повстанців. Значну роль у народному русі відігравала українська шляхта. А шляхтич Лесь Березовський став “головним ад’ютантом і керівником штабу Височана”. В армії Височана було чимало сільських панотців. Вони мали великий вплив на повстанців. У Руському воєводстві учасниками руху стало понад сто священиків (деякі з них були сотниками, підполковниками, полковниками)..Повстанці ділилися на сотні, полки, мали свої хоругви, прапори, військовий музичний супровід. На озброєнні у Височана були гармати, рушниці, мушкети, самопали, шаблі, ножі, коси, ціпи, обухи. Арсенал постійно поповнювався після боїв, здобуття фортеці чи замку. “З великою масою повсталих, які мали артилерію, Височан почав справжню війну проти (польської) шляхти”. Здобувши Отинійський замок (збудований 1645 р. за наказом Станіслава Потоцького), Семен Височан перетворив його на свою штаб-квартиру. “Височан зумів зібрати 15-тисячну армію повсталих, обравши столицею своєю місто Отинію”.“Перший вождь”, “Хмельницький Галицької землі” (вислови сучасників та істориків) розіслав соратників, керівників загонів, здобувати міста й села Покуття і Галичини.

Височан невипадково вибрав Отинію своїм центром – місто знаходилось у центрі основних вогнищ селянського руху Галичини. На півночі діяли повстанці Товмаччини, на сході – Коршівщини і Городенківщини, на півдні – Делятинщини і Заболотівщини, на південному заході – Солотвинщини й інших гірських (гуцульських) сіл. Отже, Отинію оточували райони, переважно звільнені від польсько-шляхетського панування. Це мало важливе значення для збереження основних сил і безпеки у випадку раптового нападу поляків. У загони об’єднувалися селяни кількох сіл. Так виникли відділи Височана в Отинії, Криниці, Держові й інших місцях. На Товмаччині повсталих очолив сотник Яремко Попович. “Він провадив відділ, поділений на сотні, з коругвами й музикою, по містах і селах, чинячи всюди спустошінє, грабуючи і проливаючи кров шляхти. Сюди прилучувалися селяни з Озерян, Олеші, Грушки, Бортник. Межи іншими, напали вони на двір у Живачові і знищили до тла”.

До армії Височана входили і повстанці Заболотівщини. Керував ними полковник Іван Кравець. Він сформував полки, сотні й десятки. Заболотівська група здобула замок у Заболотові та замок дідича Стржемеського в Городенці. “Добувши замка, пограбували все добро, решту пустили з димом”. Цілковито зруйнували замок польського магната Станіслава Потоцького у Печеніжині, завдавши збитків на 40 тисяч злотих. Також знищено замки магнатів Яблуновських у Дебеславцях і Лючі, панські двори в Крехівцях, Ключеві, Підгайчиках, Турці та інших селах. Таким чином було звільнено значну територію.

Військові здобутки

Апогеєм діяльності Височана стало здобуття фортеці у с. Пнів, у якій зібралося багато поляків-утікачів з охоплених повстанням місцевостей. Після кількох тижнів облоги, не зважаючи на запеклий опір, Семен Височан з козаками Хмельницького здобув пнівський замок. “Народний рух набрав дійсно великого розмаху. За даними сучасників, армія Височана нараховувала 15 тисяч чоловік. Такої великої ударної сили, об’єднаної під одним керівництвом, не було в цей час у всій Західній Україні, навіть на Поділлі. Якщо в селянському русі на Галицькому Підкарпатті в період його найбільшого піднесення восени 1648 р. брало участь близько 30 тисяч чоловік, то половина з них припадає на армію Височана”. Наприкінці 1648 р. під владою Семена Височана перебувала більша частина Галицької землі – за винятком міст Галич, Коломия, Солотвино, де зібралися великі польські загони й чужоземне міщанство.

Дії повталих на завойованих територіях

У час повстання Отинія відігравала роль не тільки координуючого центру, але й ще як судова управа над кривдниками з боку шляхти і жидів-орендарів. Так, до Отинії на розправу привели шляхтичів Шимона Корчинського із Живачова, Тиміцького із Коршева та інших. Повстанці не лише виганяли поляків, але і створювали українське самоврядування, зокрема в Теребовлі, Рогатині, Калуші, Городку, Долині, Дрогобичі. Творилася українська держава... Але наприкінці 1648 р. війська Хмельницького залишили Галичину. Семен Височан мусив відступити з Покуття на Брацлавщину (територія cучасної Вінницької обл.), де воював у складі військ Івана Богуна, пізніше – на Правобережній Україні, у складі повсталих В. Варениці. Був полковником у гетьмана Івана Брюховецького.

1666 року Височан арештували москалі. Подальша його доля невідома. Деякі дослідники припускають, що він заподіяв собі смерть.

Пам'ять про Семена Височанаак

В Отинії, столиці покутського повстання 1648 року, про полковника Височана побутують перекази, пов’язані з місцевою церквою Cвятої Трійці (її 1849 року перенесли в центр Отинії). В одному переказі йдеться про те, що в цій церкві Семен Височан брав шлюб. Але чи так це? Адже відомо, що станом на 1626 р. Височан уже був одружений. З іншого переказу взнаємо про прийняття Височаном у цій церкві присяги на вірність повстанцям. В Отинії про минувшину свідчить топоніміка: вул. За валом (там, де були замкові вали), ріка Опришина, місцевість Опришина, а також теперішні назви вулиць – Богдана Хмельницького, Семена Височана і Козацька.

1989 року отинійська ініціативна група звернулася до вищих владних структур із пропозицією встановити пам’ятну дошку на честь Семена Височана, героя Національно-визвольної війни 1648 року, але хіба глухий і байдужий почує?! Пізніше за цю справу взявся місцевий осередок Союзу українок (голова Стефанія Данилець), але зібраних грошей вистачило тільки на проектну документацію під пам’ятний камінь. Потім були знову безплідні звернення до владних структур... І все ж пам’ятник Семену Височану в Отинії було споруджено – восени 2001 року завдяки нашому землякові, тодішньому депутату Верховної Ради Володимиру Кафарському. Зробили пам’ятник скульптор Микола Тимків та архітектор Михайло Ходан. Початкове місце розташування пам’ятника було напроти Будинку культури. Однак це місце чомусь не сподобалось тодішньому керівництву Коломийської районної ради, яке вирішило перенести пам’ятник. Сьогодні єдиний, хто опікується пам’ятником, – це вчитель-пенсіонер, колишній селищний голова – Петро Данилець.

Нині виповнюється 360 років від початку Національно-визвольної війни 1648 року. 1 лютого 2008 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ про відзначення цієї дати. То може хоч тепер територію біля пам’ятника буде належно впорядковано і урочисто відкрито пам’ятник в Отинії герою Національно-визвольної війни полковнику Семену Височану?

 

Категорія: Додаткові матеріали до курсу "Видатні постаті в історії України" | Додав: uthitel
Переглядів: 110 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]